The Sims – це анімована відеогра в жанрі симулятора життя, яка дебютувала у 2000 році. Суть гри полягає у створенні персонажів – сімів – і керуванні їхнім повсякденним життям. Гравець орієнтується на різноманітні підказки, які відображають потреби та побажання його «підопічних». У нашій статті ми розповімо про походження однієї з найважливіших складових звукового супроводу гри – штучної мови сімліш.
Геймплей The Sims вирізняється майже повною свободою дій для гравця. Немає жодних правил, які б обмежували, як ви будете розвивати свого сіма й досліджувати навколишній світ. За словами Робі Каукера, аудіодиректора студії Maxis, дочірньої компанії Electronic Arts, метою розробників було створити «вічну» гру, де сюжетні лінії розвивають самі гравці та їхні персонажі. За їхнім задумом, щоб сіми могли розповісти свою історію, їм був потрібен голос. Головний геймдизайнер Вілл Райт від самого початку був переконаний, що використання справжньої мови могло б обмежити уяву гравців, надто наблизивши те, що відбувається в грі, до реальності.
Спочатку розробники розглядали можливість використання мови, незнайомої більшості представників цільової аудиторії. Зокрема, через присутність у команді людей з України мовою сімів міг стати український. Однак від цієї ідеї відмовилися через занадто стійку асоціацію зі слов’янами. Пізніше як варіанти розглядали естонську мову та мову індіанців навахо, але студія не змогла знайти акторів для повноцінного озвучення гри. Зрештою розробники вирішили створити штучну мову – сімліш.
Спочатку актори озвучки намагалися імпровізувати: їхнім завданням було вираження емоцій без використання реальних слів. Для цього вони перекручували фрази з незнайомих їм мов таким чином, щоб ті відповідали заданим емоціям. Наступний рік студія займалася зведенням отриманих записів у сімліш. Це було одночасно безглуздо й важко: дизайнерам доводилося обрізати, нарощувати, спресовувати або поєднувати аудіокліпи так, щоб за інтонацією, тембром голосу, а також за тривалістю і темпом мовлення гравці могли впізнавати настрій персонажів. Перша версія мови отримала прізвисько «дитяча балаканина» – вона була водночас простою та нерозбірливою. Уже тоді в словнику сімліша почали з’являтися перші слова, які згодом увійшли до фінальної версії мови. Наприклад, поєднання «сул-сул» перетворилося на аналог дружнього привітання на кшталт «Aloha!».
З розвитком самої гри сімліш не залишався без змін. У 2003 році ця штучна мова була винайдена «заново». Замість односкладової нісенітниці з’явилися слова і фрази з відносно видимою структурою. На основі вільної імпровізації з’явився невеликий словник і навіть елементарна граматика. На момент виходу The Sims 2 сімліш набув більш чіткої форми, а його словник містив понад 1000 слів. Починаючи з The Sims 3, абстрактні каракулі, які виконували роль літер у попередній частині гри, були систематизовані. Конкретним буквам почали відповідати певні звуки. Разом із цим розширювався й емоційний спектр персонажів. Наприклад, для вираження смутку сім використовував різні жести залежно від ступеня печалі: персонаж міг змахнути сльозу через зіпсовану страву або драматично ридати після смерті близької людини. Цей прогрес особливо вражає, враховуючи, що спочатку і для сміху, і для плачу сім просто прикривав обличчя руками.
Хоча сімліш є повністю штучною мовою з погляду граматики та фонетики, це не завадило розробникам розвивати його історію. Наприклад, у стилізованій під середньовіччя грі The Sims Medieval сімліш трансформували так, щоб він нагадував «старо-сімлійську» мову. Більше того, майже із самого початку існування сімліша в студії зародилася традиція «перекладати» на нього пісні відомих виконавців. Причому, незважаючи на наявність словника, виконавці могли імпровізувати та вставляти нові слова, щоби пісні на сімліші звучали максимально органічно та якомога менше нагадували англомовні оригінали.
