Уперше за 112 років лосось чавича повернувся до басейну річки Кламат в Орегоні, викликавши неабиякий захват у представників місцевих корінних американських племен, які впродовж десятиліть боролися за відновлення природного річища річки в Каліфорнії та Орегоні.

16 жовтня біологи Служби рибних ресурсів та дикої природи штату Орегон помітили особин чавича в річці вверх за течією від колишнього розташування дамби Джона Бойла у верхів’ях Кламату. Це була одна з чотирьох дамб, що блокували природній маршрут міграції лососевих популяцій між басейном Кламату та Тихим океаном. У межах найбільшого в історії США проєкту з демонтажу дамб усі вони були зруйновані у 2024 році для відновлення вільної течії річки. Помітивши велику рибину, що піднялася до поверхні Кламату, біологи замислилися, чи справді то був лосось, адже вони побачили лише спинний плавець, який міг належати й райдужній форелі. Але, повернувшись до річки наступного дня, дослідники все ж підтвердили, що лосось чавича дійсно дістався верхів’я річки Кламат вперше з 1912 року лише через два місяці після демонтажу останньої дамби на річищі.

Варто зазначити, що, ймовірно, найбільший в історії проєкт із демонтажу гідроелектричних конструкцій в історії США не став би реальністю без впертого тиску та активного просування ідеї з боку місцевих племен: юрок, хупа, карук, кламат, модок, яхускіні, шаста тощо. Представники цих народів вважають саму річку та всю її рибу святою. Будівництво гребель на Кламаті з 1900 до 1962 рр. мало не призвело до повного вимирання багатьох видів, адже нерест риби був можливий лише на дуже обмеженій ділянці річки. До того ж відсутність вільної течії призвела до сильного забруднення води, нетеча сприяла інтенсивному розмноженню водоростей та захворювань. Так, у 2002 році якість води в Кламаті впала до критичного рівня, унаслідок чого загинули десятки тисяч лососів.

Подібні випадки не були поодинокими, але вони допомогли місцевим племенам підкріпити свої аргументи на користь вжиття серйозних заходів для відновлення річки як історичного місця життя та міграції лососевих. Завдяки багаторічним акціям племен Кламату в листопаді 2022 року Федеральна комісія з регулювання енергетики врешті погодилася демонтувати греблі. Першу дамбу (Copco No. 2) знесли восени 2023 року, а від початку 2024 року резервуари трьох інших гребель було осушено, їхню інфраструктуру демонтовано, і до кінця серпня Кламат вперше за більш як століття повернулася у своє рідне вільне річище.

Here is a short video of one of the 1st Klamath River salmon to make it to the tributaries above the former Iron Gate Dam. The clip was recorded last Friday by Yurok Fisheries Dept Geologist Kayah Ray, who is part of a team surveying salmon in the newly undammed river reach. pic.twitter.com/dNBNEDGLC3

— Yurok Tribe (@TheYurokTribe) October 21, 2024

За словами представника племені карук Рона Ріда, який брав активну участь у кампанії з демонтажу дамб, для нього та інших індіанців зовсім не стало сюрпризом, що лосось чавича так швидко з’явився у водах своїх предків, адже він завжди пам’ятає, звідки походить. Тепер він може вільно рухатися по всій довжині течії Кламату та притоках, а це приблизно 645 км. Аби дістатися до верхів’я річки, риба долає не лише все річище, але й приблизно 370 км водами Тихого океану. Рід та інші представники місцевих племен змогли відновити давні рибацькі традиції, і вже зараз вони помітили, що риба виглядає значно здоровішою. Втім, вчені припускають, що для повного оздоровлення популяції чавичі в басейні річки Кламат знадобиться від трьох до п’яти поколінь.