Кліматичні зміни призводять до зникнення багатьох видів метеликів, але для деяких з них потужні урагани передвіщають чисте небо та світле майбутнє. Наприклад, виявилося, що популяції виду Papilio aristodemus, відомого як парусник Шауса, навпаки, значно збільшуються після руйнівних циклонів.

У 1992 році острів Елліотт-Кі у Флориді опинився на шляху третього за потужністю в історії США урагану Ендрю, що сягнув 5-ї категорії. Унаслідок проходження тропічного циклона більшість суходолу опинилися під морською водою, приблизно четверть дерев були повністю знищені, а на інших не залишилося живого листочка. Тоді ентомологи переймалися, що руйнівний ураган остаточно винищить невелику популяцію метеликів Papilio aristodemus, що є ендеміками південної Флориди та живуть виключно на островах Елліотт-Кі та Кі-Ларго. Спершу чисельність парусників Шауса дійсно дуже постраждала від шторму, але приблизно через чотири роки дослідники неочікувано виявили, що їхня популяція не лише відновилася, але й суттєво виросла. Відтоді вчені уважно спостерігали за життям цих дивовижних чорно-жовтих метеликів. За понад 36 років спостережень вони помітили ще два випадки стрімкого зростання популяцій виду у період відновлення екосистеми після потужного урагану, а саме після Вільми у 2005 році та Ірми у 2017 році.

За словами біолога Сари Стіл Кабрери, у 1976 році парусник Шауса став однією з перших комах, що увійшов до переліку вразливих у межах Закону США про зникаючі види. Ці метелики надають перевагу так званим гамакам – щільним лісам з широколистяних дерев, що ростуть на природних підвищеннях, що височіють на лічені дюйми над рівнем моря. Саме така екосистема є типовою для архіпелагу Флорида-Кіс. За два роки після урагану Вільма популяція цих комах опинилися в найгіршому стані в історії спостережень: спеціалісти змогли ідентифікувати лише приблизно 56 особин. Однак дослідження парусників Шауса у 2021 році показало, що відтоді їхня чисельність кратно збільшилася до понад 4400 особин.

Хоча це здається абсолютно нелогічним та неприродним, на думку вчених, урагани є частково відповідальними за поточний сплеск популяції метеликів. Щоб знайти логіку в пов’язаних з ураганами повторюваних коливаннях чисельності виду Papilio aristodemus, Кабрера та її колеги проаналізували, як популяція комах змінювалася залежно від опадів, швидкості та напрямку вітру, температури та інших метеорологічних чинників. Коли ураган вперше сягає суходолу, сильний вітер вбиває багатьох дорослих метеликів, а хвилі солоної води топлять значну частину гусениць. Через руйнацію екосистеми метеликам та гусеницям залишається менше їжі – квітів та листя відповідно. Проте через декілька років після урагану його наслідки забуваються, а в прогалинах в кронах, що виникають через повалені дерева та гілки, процвітає молодий та ніжний підлісок, створюючи безліч безпечного місця та їжі для нових поколінь парусників.

Лише зараз наука починає усвідомлювати, як стихійні явища на кшталт ураганів формують динаміку розвитку популяцій різноманітних видів. Еколог Джесс Циммерман з Університету Пуерто-Рико зазначив, що вивчення даних, зібраних протягом майже чотирьох десятиліть спостережень, дало його колегам об’єктивний погляд на історію парусників Шауса. Тепер дослідники мають більше аргументів на користь того, що насправді у довгостроковій перспективі вид Papilio aristodemus є набагато більш стабільним, ніж вважалося раніше, а висока короткострокова волатильність популяцій виявилася частиною нормального природного процесу. Комахи, як і інші тварини загалом, що еволюціонувала в регіонах, схильних до природних катаклізмів, є неймовірним чином пристосованими до пов’язаних із ними змін.