Китайська компанія DEEP Robotics разом з Китайською академією наук презентували роботизоване рішення для моніторингу міграційних патернів тибетської пантолопи Pantholops hodgsonii. Виявилося, що пухнастий робот-антилопа порається з цим завданням набагато краще за людей.

Біонічна антилопа є частиною стрімко зростаючого арсеналу роботів, які відносно близько імітують вигляд різноманітних тварин для більш близького та ефективного спостереження за дикою природою. Про нового робота, якого створили експерти DEEP Robotics та Китайської академії наук, повідомило китайське агентство Xinhua. Його побудували, аби заповнити прогалину в поточних заходах з моніторингу тибетської пантолопи, яка перебуває під загрозою зникнення. Цей звір базується на одній з чотириногих рам компанії DEEP. Завдяки маскуванню з кожухом з густого хутра та правдоподібною маскою біонічна антилопа доволі непогано зливається з натовпом. Комплекс бортових сенсорів використовує алгоритми комп’ютерного зору, аби відстежувати рухи і поведінку Pantholops hodgsonii. Через бездротову 5G мережу зібрані дані передаються до серверів дослідницького центру, де вчені можуть їх проаналізувати.

В одному з роликів, опублікованих DEEP Robotics, можна побачити, як двійника антилопи «відпускають на волю» з вантажівки в Кукушилі – частині Тибетського плато на висоті 4600 метрів. Опинившись на землі, біонічна антилопа незграбно гарцює кам’янистою місцевістю, підкрадаючись до групи своїх органічних родичів. Пара невеличких об’єктивів, за допомогою яких машина орієнтується в просторі, розташована прямо під великими чорними очима залізного звіра. Хоча ця високотехнологічна плюшева іграшка не в змозі надурити людину, для справжніх антилоп вона виглядає достатньо переконливо, аби вони підпускали її до себе ближче, ніж людину.

Тибетська антилопа, також відома як чіру, населяє всю територію Тибетського плато в Центральній Азії та іноді трапляється в Індії і Бутані. За оцінками дослідників, колись розмір популяції виду сягав мільйонів особин, однак до кінця XX століття його практично знищили, значною мірою через незаконну торгівлю шахтушем. Шахтуш – дуже тонка та м’яка шерсть, яку отримують з підшерстя чіру, використовується для виготовлення ніжних та дуже теплих шалей та шарфів. Вартість одного такого виробу може сягати $20 000. Для виробництва достатньої кількості вовни для однієї шалі може знадобитися до чотирьох антилоп. Оскільки тибетські пантолопи не піддаються одомашненню, браконьєри часто вбивають тварин. Як наслідок, у 1990-х роках чисельність чіру сягнула свого мінімуму у приблизно 65 000 особин. Завдяки зусиллям щодо збереження виду та суворішому контролю торгівлі шахтушем відтоді популяцію вдалося відновити до 100 000-150 000 особин.

Робот-антилопа міг би допомогти вченим додатково оптимізувати природоохоронні заходи, надаючи їм більш точні дані про стан популяції в режимі реального часу. Зазвичай дослідники покладаються на камери-пастки та пряме спостереження за тваринами, однак обидва методи мають значні недоліки, адже в умовах Кукушилі камери часто виходять з ладу, а присутність людей порушує природну поведінку антилоп. У DEEP Robotics зазначили, що робот компанії є достатньо стійким, аби витримати складні кліматичні умови Тибетського плато. Машина може пересуватися кам’янистою місцевістю, переживати перепади температур та навіть пробиратися багнюкою, якщо знадобиться. На жаль, поки що робот не може сильно віддалятися від операторів та бути повністю автономним: його робочий радіус обмежений двома кілометрами. Втім, дослідники налаштовані оптимістично, адже навіть за наявності таких обмежень роботизована антилопа зможе зібрати багато нових цінних даних, які інакше були б недоступними. Окрім спостереження, робот також допоможе оберігати стада від загибелі під колесами автомобілів.

Антилопи – далеко не єдині тварини, яких люди намагаються імітувати за допомогою роботів. Останніми роками вчені створили багато машин, які удають кажанів, койотів, соколів, щурів, риб, бджіл, тарганів тощо. Наприклад, нещодавно дослідники у Флориді використовували робокролів як приманку для інвазійних пітонів. Загалом всю цю роботизовану фауну об’єднує прагнення до модернізації методів моніторингу дикої природи з мінімальним втручанням. А у випадку китайських антилоп їхній грізний вигляд та камери змусять браконьєрів двічі подумати про перспективи свого промислу.