Алкоголізм є хронічним психофізичним захворюванням, різновидом токсикоманії, основою якої є звичка до наявності алкоголю в обмінних процесах організму. Це складне явище, що впливає не лише на стан здоров’я людини, але й на її побут, працю та добробут у контексті міжлюдських стосунків. У нашій статті ми розглянемо основні ознаки й супутні проблеми алкогольної залежності, а також традиційні методи вирішення цієї проблеми.
Визначення алкоголізму: симптоми та стадії
Міжнародні класифікації хвороб визначають алкоголізм як хворобливий стан, причиною якого є багаторазове вживання алкоголю. Від інших психофізичних розладів, пов’язаних зі спиртним, його відрізняє наявність сильного патологічного потягу до спиртних напоїв, а також той факт, що в разі раптової перерви або зменшення «дози» людина переживає абстинентний синдром (синдром відміни). Водночас людина, що страждає на алкоголізм, втрачає усвідомлення кількості / розміру «дози» та стає більш толерантною до сп’яніння.
Варто зазначити, що цей стан має як психологічні, так і фізичні прояви. Так, залежний може відчувати пригнічення емоцій, втрачати сон, швидко втомлюватися, а при вживанні великої кількості алкоголю з’являються психози, втрата пам’яті, зміна поведінки, галюцинації тощо. Зміни в процесах мислення, сприйняття, відчуттях та механізмах їхнього контролю здебільшого спричинені отруєнням кори головного мозку та інших його відділів. Серед соматичних проблем також можна виокремити розлади в роботі ШКТ, печінки, нирок, статевої системи, органів дихання та серцево-судинної системи. При довготривалому зловживанні алкоголь також пригнічує захисні рефлекси організму – нудоту, слиновиділення, блювоту тощо.
Звичайно, усі ці проблеми не з’являються в один момент. Алкоголізм має сталу динаміку розвитку із порівняно чіткими стадіями:
- стадія 1 – через систематичне вживання спиртових напоїв людина набуває психологічної залежності від алкоголю, починає втрачати ситуативний та кількісний контроль. На цьому етапі хворий може спостерігати підвищення толерантності до спиртного, деякі проблеми з пам’яттю, початкові розлади психіки та первинні прояви погіршення фізичного стану у вигляді вегетативно-астенічних розладів.
- стадія 2 – саме на цій стадії після 5-10 років систематичного зловживання алкоголю в людини з’являється фізична залежність, починаються періоди запоїв та виражені психічні порушення. У цій фазі хворий має високу толерантність до спиртного, переживає алкогольні психози та руйнування особистості.
- стадія 3 – на фоні психофізичної залежності через агресивний прояв соматичних патологій, нерідко незворотних, у людини падає толерантність до спиртних напоїв. Водночас посилюється психічна та соціальна деградація особистості, на тлі якої хворий повністю втрачає ситуативний контроль та потребує нової «дози» для усунення дискомфорту.
Безперечно, алкоголізм вражає не лише людину, що безпосередньо вживає алкоголь. Цей стан впливає на її соціальне життя, спричинюючи проблеми в суспільстві, на роботі, у родині тощо. Хворий або намагається приховувати свою залежність від оточення, або навпаки демонструє зовнішню агресію.
Алкоголізм: методи лікування
Як складне, багатошарове захворювання алкоголізм потребує комплексного підходу до лікування. Оскільки хронічна алкогольна залежність має як психічні, так і фізіологічні прояви, терапія має адресувати обидві грані захворювання. Лікування може проходити як у спеціальних закладах у форматі стаціонару, так і амбулаторно. Найважливішим аспектом терапії є усвідомлення людиною наявності проблеми: вона має визнати хворобу та знайти мотивацію її подолати. Лікарі використовують різноманітні психологічні методики, як-от когнітивні дисонанси, що відкривають для людини погляд на проблему через призму її цінностей. Наприклад, якщо хворий прагне реалізувати себе в кар’єрі або сім’ї, то метою терапії буде усвідомлення того, як алкоголь та алкоголізм заважають цьому. У деяких моментах психотерапія може перетинатися із фармакологічним лікуванням. Є широкий спектр препаратів, що тим чи іншим чином зменшують ейфоричну дію алкоголю та підсилюють відразу до алкогольних напоїв на фізичному рівні, посилюючи психологічний ефект, наприклад, Мідзо.
Інша грань фармакологічного лікування алкоголізму полягає в пом’якшенні симптомів алкогольної інтоксикації, а потім і синдрому відміни, підвищенні рівня дофаміну для покращення психоемоційного стану. До того ж до цього аспекту терапії можна віднести і приймання мультивітамінів, роботу над полегшенням соматичних проявів захворювання та над покращенням загального стану здоров’я. Віднедавна в контексті фармакологічного / хірургічного підходу до лікування найважчих форм алкоголізму вчені розглядають генну терапію. Так, для лікування хвороби Паркінсона лікарі використовують імплантацію в мозок гена, який кодує спеціальний білок, що стимулює виробництво нервових клітин для кардинальної перебудови дофамінової «системи винагород» мозку. Доклінічні досліди на приматах показали, що ця процедура зменшила потяг тварин до алкоголю більш ніж на 90%.
Експерти рекомендують використовувати комбінований підхід до боротьби із таким захворюванням, як алкоголізм. Як у процесі терапії під наглядом лікарів, так і після її закінчення людині необхідно активно докладати зусиль задля збереження тверезості. Допомогою в цьому можуть стати різноманітні суспільні групи на кшталт Анонімних Алкоголіків. Ці групи створюють не медичні працівники, а самі хворі: їхня мета – не вивести із запою чи вилікувати уражені органи, а дати надію та мотивувати на реабілітацію, позбавити самотності, допомогти знайти нове покликання. Подібні спільноти мають доповнювати медичні заходи, а не бути їхньою заміною. Підтримка – важливий елемент лікування: вона має надходити від друзів, родини та оточення, щоб людина могла відновити соціальні зв’язки та уникала зриву.
Алкоголізм – це серйозна хвороба: деякі експерти навіть називають її чумою XXI сторіччя. Проте насправді це дуже давня проблема, що була й залишається актуальною з тих часів, як люди виявили психоактивну дію алкоголю. Залежність – підступне явище, до якого не можна ставитися легковажно, тому за наявності ознак алкоголізму необхідно якнайскоріше звертатися до фахівців.