AGM та гелеві акумулятори досить часто сприймають як різні назви одного й того самого типу акумуляторів. Насправді ці пристрої дійсно є дуже схожими, оскільки вони належать до класу VRLA – свинцево-кислотних акумуляторів із герметичним корпусом і спеціальним клапаном для стравлювання надлишкового тиску. Проте між ними все ж існують відмінності, що ми розглянемо в нашій статті.

Акумулятори є важливою складовою автономності багатьох сучасних технологій та механізмів: вони живлять транспортні засоби та буферні системи енергопостачання, у тому числі й у сфері альтернативної енергетики, є джерелами безперервного живлення та значущим інструментом забезпечення енергозалежності домогосподарств. Компанія Стрім-Енерджі пропонує покупцям широкий вибір AGM та гелевих акумуляторів, що є ідеальним варіантом джерела енергії для ДБЖ, котлів та інших пристроїв, оскільки завдяки герметичності корпусу їх можна використовувати в непровітрюваних та навіть житлових приміщеннях. Їх не треба й неможливо обслуговувати – доливати електроліт / дистильовану воду. Ба більше, окрім герметичності, ці типи акумуляторів схожі відсутністю рідкого електроліту як такого, тож їх можна використовувати майже в будь-якій позиції – головне не перевертати на кришку. Обидва типи акумуляторів добре зносять досить сильні струси та вібрації.

Вирішальна відмінність поміж AGM та гелевим акумулятором полягає саме у формфакторі електроліту. Кістяком пристроїв є свинцеві пластини, що взаємодіють із сульфатною кислотою. У AGM акумуляторах електролітом просочується так званий Absorbent Glass Mat – звідси походить і назва технології. Це скловолоконний матеріал, що виконує одночасно дві функції – сепаратора позитивних та негативних пластин та вмістища електроліту. Розчином заповнюються не всі мікропори скловолокна: вільний простір необхідний для рекомбінації газів. Варто зазначити, що завдяки цьому моменту такі акумулятори мають чудовий показник рекомбінації газів – до 99%. У гелевому акумуляторі замість звичайного рідкого електроліту використовується спеціальний силікагель, що зв’язує електроліт у желеобразну речовину. Вона, як і Absorbent Glass Mat, є як вмістищем електроліту, так і сепаратором пластин.

Як AGM, так і гелеві акумулятори мають свої переваги та недоліки, зумовлені саме формфактором електроліту. Так, завдяки вищій щільності середовища гелевий акумулятор менш чутливий до глибоких розрядів. Це робить його більш придатними до роботи в режимі циклічності розрядів-зарядів, наприклад, у сонячних або вітряних електростанціях. Класичні AGM пристрої мають меншу стійкість до глибокого розряду – їх краще використовувати, не допускаючи розрядки нижче за 30%, але акумулятори нового покоління із позначкою Deep Cycle також досить непогано з ним ладнають. Проте, якщо перед користувачем стоїть задача раз у раз повністю заряджати та розряджати пристрій, краще обрати гелеву модель. Варто зазначити, що AGM акумулятори також більш чутливі до температурного режиму експлуатації, тож використання пристрою в спеку або мороз пришвидшує вичерпання його ресурсу. Водночас в обох типах пристроїв слід запобігати перегріву, оскільки він може спричинити вибух батареї.

Що стосується напруги току заряду, то акумулятори зі скловолоконними матами допускають відчутну нестабільність заряду, навіть пульсації. Тим часом гелеві пристрої дуже прискіпливі до якості заряду, тож їх необхідно заряджати максимально стабільним струмом із мінімумом імпульсів, а стрибки чи навіть стабільне підвищення напруги можуть призвести до виходу акумулятора з ладу. Обидва типи акумуляторів погано зносять перезаряд, але демонструють мінімальний саморозряд. Гелеві акумулятори категорично не переживають короткого замикання – навіть якщо воно триває лічені секунди, а AGM більш лояльні до подібних помилок експлуатації.

 Мабуть, чи не найбільша різниця поміж цими двома типами акумуляторів полягає в циклічному ресурсі. У середньому AGM пристрій здатен пережити до 300 циклів повного заряду-розряду, а гелевий – орієнтовно 600-800 циклів: він менше схильний до корозії, адже навіть за умов глибокого розряду свинцеві пластини залишаються вкритими густим електролітом, а незначні пошкодження корпусу не спричинять його витоку. Варто зазначити, що через прискіпливість до умов заряду-розряду гелеві пристрої мають певні обмеження в способах їхнього використання: їх необхідно використовувати в умовах, що гарантують слаботочний розряд та якісний, стабільний заряд. До того ж через більшу щільність електроліту та вищий внутрішній опір вони не здатні дати великих пускових токів. І насамкінець, одним з найбільш вирішальних факторів є різниця у вартості пристроїв: здебільшого гелеві акумулятори є прилизно на 30% дорожчими за AGM-моделі.

Якщо ви підбираєте акумулятор для системи резервного енергозабезпечення, то режим роботи акумулятора буде буферним – за умов відсутності глибоких розрядів краще віддати перевагу AGM акумулятору. У буферному режимі він прослужить не менше за гелевий – 10-12 років. Але в системі, що передбачає циклічність навантаження, більш раціонально буде використати гелевий акумулятор. В обох випадках експерти рекомендують не дотримуватися повного циклу зарядки-розрядки, адже для всіх свинцево-кислотних акумуляторів залишається доречним правило: чим менша глибина розряду, тим більше циклів зможе витримати пристрій.