Австралійські дослідники знайшли новий метеоритний кратер, що виявився найстарішим в історії нашої планети. Западина North Pole Dome посеред пустелі Західної Австралії утворилася приблизно 3,5 млрд роки тому, коли імпактні події різноманітних масштабів були буденною справою для Землі.
Прадавній кратер виявили геологи з Університету Кертін та Геологічної служби Західної Австралії, вивчаючи регіон Пілбара, розташований на північному заході штату на березі Індійського океану, між річками Де-Грей і Ашбертон. Хоча через вік утворення складно побачити класичну форму ударного кратера, дослідники знайшли інші докази на користь його існування. Одним з головних свідчень стали так звані конуси руйнування, струсу або розтріскування – рідкісні геологічні структури, конусоподібні ущільнення матеріалу, що утворюються внаслідок його сильного удару або тиску, як то ядерний вибух або падіння метеорита.
За розрахунками вчених, діаметр найдавнішого на Землі кратера становить принаймні 100 км. Це означає, що великий космічний об’єкт, який впав на нашу планету 3,47 млрд роки тому, рухався зі швидкістю понад 36 000 км/год. Його падіння спричинило б руйнування глобальних масштабів. До відкриття цього кратера звання найдавнішої метеоритної западини належало іншому «австралійцю». Згідно з дослідженнями, кратер Яррабабба, який лежить на відстані приблизно 800 км на південь від нового рекордсмена, утворився 2,2 млрд роки тому.
Часи народження нового рекордного кратеру прийшлися на дуже неспокійний для нашої планети період. Протягом перших двох мільярдів років Землю з лякаючою регулярністю атакували космічні тіла, включно із таємничим гігантським об’єктом розміром із Марс, зіткнення з котрим 4,5 млрд роки тому, ймовірно, дало життя Місяцю. Головна проблема дослідження цих подій полягає у тому, що час нещадно знищив майже всі сліди імпактних подій. Через тектонічну активність, ерозію та інші геологічні процеси з тих часів на Землі майже не залишилося кратерів. Для порівняння, земний супутник і досі зберігає багато шрамів того періоду через значно меншу геологічну активність. Завдяки дослідженням Місяця ми знаємо, що в ранній Сонячній системі великі імпактні події були звичною справою.
Протягом багатьох років питання відсутності на Землі насправді старих ударних западин ігнорувалося геологами. Проте дослідження кратера North Pole Dome стало важливою частиною головоломки довгої історії метеоритних імпактів нашої планети. Австралійські вчені впевнені, що згодом вони та їхні колеги зможуть виявити ще більше аналогічних структур у стабільних ділянках земної кори, прикладом яких є кратони Їлгарн та Пілбара, де розташовані теперішні кратери-рекордсмени. На думку дослідників, зіткнення з метеоритами таких масштабів могло мати драматичні наслідки для Землі, що вплинули на динаміку розвитку структур планети та еволюції.