Серед дивного вигляду грудок органічної матерії, знайдених на початку XX ст. в північно-західному Китаї поряд із муміями бронзової доби, вчені ідентифікували сир. Після десятиліть досліджень аналіз ДНК розкрив походження древнього сиру, який виявився найстарішим взірцем надбань сироварного ремесла.

Китайська академія наук дослідила сир, віднайдений у похованні в межах Таримського басейну на території сучасної провінції Сіньцзян. Продукти харчування дуже рідко зберігаються з давніх часів, оскільки органічна матерія рідко може витримати вплив часу та інших руйнівних чинників. Тому ця знахідка є надзвичайною та дуже цінною для дослідження еволюції сироваріння крізь тисячоліття. Сир є давньою їжею, чиє походження передує писемній історії. Відомі записи шумерської доби (4000 р. до нашої ери) з описом цієї страви та процесів її створення. Дослідження китайських вчених свідчить про те, що мешканці Таримського басейну виробляли сири ще в бронзову добу приблизно 3600 років тому.

Ба більше, артефакт, збережений біля китайської мумії, виявився взірцем з родини кисломолочних сирів. Вчені виявили в його складі зразки ДНК коров’ячого та козячого молока, а також генетичну інформацію бактерії Lactobacillus kefiranofaciens і дріжджів Pichia kudriavzevii, які зустрічаються в кисломолочній продукції навіть у наш час. Саме вони є одним із найважливіших чинників, що зумовлюють протікання ферментації молока для створення кисломолочних продуктів, включно з сиром. У сучасному сироварінні використовують дві групи бактерій Lactobacillus, що походять з територій сучасних росії та Тибету. Філогенетичний аналіз кисломолочних грудочок, знайдених біля таримських мумій, показав, що мікроорганізми в їхньому складі тісно пов’язані з тибетською групою бактерій. Донедавна вважалося, що кефір та кисломолочні сири походять з Північного Кавказу, але відкриття китайських вчених надало ваги «тибетській» теорії походження кисломолочної гілки мистецтва сироваріння, оскільки цей сир бронзової доби передує знайденим на Кавказі зразкам на часовій шкалі історії.

За словами однієї з авторок дослідження, китайського палеонтолога Цяомей Фу, її команда мала безпрецедентну можливість побачити, як бактерії Lactobacillus змінилися за останні 3000+ років. До того ж таке близьке знайомство з кисломолочними продуктами бронзової доби надало дослідникам значно більш чітке уявлення про життя стародавньої людини та її взаємодію з навколишнім світом. На жаль, навіть такий складний та деталізований аналіз не надав вченим відповіді про те, чому древній сир опинився в таримському похованні поряд із муміями. За думкою експертів, зберегтися навіть після декількох тисяч років кисломолочному продукту допомогли дуже посушливі умови Таримського басейну. Фу та її колеги сподіваються, що подальший розвиток технологій дозволить їм отримати з цього зразка сироварного мистецтва якомога більше цікавої інформації.