Якщо ви дозволяєте своєму коти бродити вулицею, іноді він може повернутися додому із неприємним сюрпризом на кшталт мертвої пташки або гризуна у пащі. Така поведінка часто дивує власників домашніх котів. Зрештою, навіщо вусатому вбивати тварину і не з’їдати її, а приносити господарям у вигляді подарунка? Експерти стверджують, що такі дії котячих абсолютно не пов’язані з тим, що вони не наїдаються вдома. Причина цієї поведінки лежить в еволюції котів.

За словами ветеринара Стефані Ліфф, за своєю природою коти є хижаками. Всупереч тому, що процес одомашнення котів розпочався понад 10000 років тому, навіть їхні сучасні нащадки зберегли інстинкти, потрібні для лову здобичі. Це означає, що навіть домашні тварини мають тягу до полювання та потребують її реалізації. На думку еколога Емманюелля Бодрі, є декілька гіпотез, що могли б пояснити, чому домашні коти мають звичку приносити здобич додому. Насамперед це може бути пов’язано із материнською поведінкою. У дикій природі кішка мусить ненадовго полишати кошенят та йти на полювання, щоб принести їм здобич. До речі, здобич слугує не лише джерелом їжі, але й об’єктом для розваг та навіть тренування задля розвитку навичок розпізнавання жертви та полювання на неї.

Отже, в контексті життя з людьми деякі коти можуть бачити своїх господарів як не дуже компетентних та ефективних кошенят. Це зовсім не означає, що ваш улюбленець вас зневажає – навпаки, ця поведінка є свого роду компліментом, проявом турботи. Кіт вважає господарів частиною свого прайду, родиною та комфортно почувається вдома. Водночас, згідно з іншою гіпотезою, звичку кота приносити здобич додому можна пояснити прагнення безпеки. Ймовірно, тварина прагне повернутися на свою безпечну територію, де їй не потрібно бути напоготові. Процес споживання їжі є одним з найвразливіших для хижаків, тож цілком природно, що кіт, який бачить свій (та ваш) дім як надійний притулок, хотів би розслабитися всередині та з’їсти свою здобич у місці, де йому нічого не загрожує.

Дослідники давно помітили певну розбіжність між поведінкою домашніх котів. Деякі з них практикують полювання регулярно, а інші здаються практично не зацікавленими у такій діяльності. За словами експертів, на прагнення задовольнити тягу до полювання впливають принаймні три чинники: характер самої тварини, особливості середовища, в якій вона живе, та вплив господарів. Так, дослідження від 2023 року показало, що коти, яких їхні господарі описували як більш агресивних, домінантних та активних, найчастіше приносили додому неприємні сюрпризи. Водночас сором’язливі, дуже дружні та ласкаві до своїх господарів особини полювали та поверталися додому зі здобиччю значно рідше. Значення середовища передбачувано виявилося найбільш вирішальним у цьому питанні. Очевидно, що коти, які проживають у сільській місцевості, мають більше простору для прогулянок та доступ до більшої кількості здобичі за міських котів.

Хоча таку поведінку домашніх котів можна вважати формою прояву прихильності та турботи, більшість господарів не дуже раді подібним сюрпризам. На жаль, чи не єдиним способом зупинити це є обмеження доступу до потенційної здобичі. Варто зазначити, що лімітування перебування домашніх улюбленців на вулиці позитивно відображається на стані екосистеми. Коти є однією з головних причин скорочення популяцій диких тварин. Вони щороку вбивають мільярди птахів та дрібних ссавців, навіть підштовхуючи деякі види в ізольованих екосистемах до вимирання. Такий крок є корисним і для самих котів, адже здобич може бути носієм паразитів або збудників інфекційних захворювань.