Дослідники розробили «суперфуд» для медоносних бджіл, який допоможе у боротьбі з різким скороченням їхніх колоній. У комах, яких годували цією добавкою, в 15 разів більше личинок досягали стадії лялечки.

Сьогодні вже ні для кого не секрет, що медоносні бджоли в усьому світі перебувають під серйозною загрозою зникнення. Такі чинники, як зміна клімату, використання пестицидів, хвороби, інвазійні хижаки та нестача їжі, призвели до шокуючих темпів скорочення популяцій бджіл, що несе вкрай серйозні наслідки для продовольчої безпеки людства. Людству потрібно все більше бджіл (та інших комах) для запилювання сільськогосподарських культур, і водночас через збільшення площі посівів у природі для них залишається менше джерел їжі. Навіть комерційні колонії, які утримують для запилення продовольчих культур та виробництва меду, стикаються з важкими втратами, що часом сягають 70%. У пошуках способів захистити бджолині колонії та зменшити навантаження на екосистеми дослідники створили так званий «суперфуд» для бджіл.

У теплі пори року бджоли їдять пилок з різноманітних квітів, які забезпечують їх стеролами – ліпідами, критично необхідними для життя та розвитку комах. У неродючі часи та взимку вони поїдають свій мед для отримання поживних речовин. Проте, якщо бджолярі збирають цей мед – або коли бджолам не вдається накопичити достатньо ресурсів, аби пережити зиму – комах годують спеціальними харчовими добавками. На жаль, через зміну клімату та інтенсивну сільськогосподарську діяльність видове різноманіття дикорослої флори та її харчова цінність знижуються. Варто зазначити, що комерційні замінники пилку та меду, якими бджолярі підгодовують свої колонії, складаються з білкового борошна, цукрів та олій, тож вони не здатні забезпечити бджіл всіма необхідними поживними речовинами – у тому числі й стеролами.

Хімік Філ Стівенсон та його колеги з Університету Гринвіча проаналізували тканини бджіл, аби ідентифікувати шість стеролів, які є найважливішими для життя комах. Потім вони модифікували яровію ліполітику (вид аскомікотових дріжджових грибів з класу сахароміцетів) для продукування саме цих речовин. Продукт життєдіяльності дріжджів зі стеролами додали до традиційних харчових добавок, якими годували низку бджолиних колоній протягом тримісячного періоду. До кінця цього періоду у бджіл, які харчувалися їжею із вмістом стеролів з дріжджів, у 15 разів більше личинок досягли стадії лялечки, яка передує стадії імаго (дорослої особини). До того ж, порівняно з контрольними колоніями, бджоли з «суперфудом» були більш схильними довше піклуватися про своїх дитинчат.

Дослідники також зазначили, що стероли, присутні у личинках бджолиних колоній, які вживали нову добавку, відповідали за складом стеролам в колоніях з природним харчуванням. Це означає, що бджоли передають найважливіші ліпіди своїм дитинчатам, адже вони критично необхідні для їхнього розвитку у здорових дорослих особин. Вчені вважають, що ця інновація може мати позитивний вплив не лише на бджіл, але й на інших комах-запилювачів. Оскільки в сільському господарстві використовується дуже велика кількість медоносних бджіл, їхня активність може створювати тиск на дикі джерела пилку. Отже, підтримка комерційних колоній харчовими добавками з дріжджовими стеролами допоможе звільнити ресурси та зменшити конкуренцію за обмежені запаси пилку в екосистемах. Ба більше, на думку дослідників, можна було б створити «суперфуд» і для диких колоній, щоб підтримати здоров’я та чисельність глобальної популяції медоносних бджіл.