Родина носорогових існує на нашій планеті вже 55 мільйонів років. Сьогодні це одні з найбільших у природі травоїдних тварин, майже не схожі на своїх давніх предків Гіракодонтових. За всю історію еволюції родини її представники пройшли немало випробувань від прадавніх хижаків до нестерпних холодів Льодовикового періоду, але тепер перед ними повстав найбільш небезпечний ворог – людина. Щоби захистити носорогів від вимирання, вчені ініціювали Rhisotope Project, у межах якого вони ввели в цінні роги тварин радіоізотопи.

Через браконьєрство та втрату територій ареалу всі п’ять видів носорогових перебувають під загрозою повного вимирання. Згідно з офіційною статистикою, у дикій природі залишається менше 27 тисяч особин. За період 2022-23 років більше тисячі носорогів в Африці стали жертвами браконьєрів. Намагаючись протистояти цій загрозі, вчені вирішили ввести в роги 20 тварин, що мешкають на території The Rhino Orphanage в Мокопане, ПАР, радіоізотопи. Ці носороги стануть першими учасниками проєкту Rhisotope Project, мета якого полягає у порушенні процесів нелегальної торгівлі рогами носорогів. Після трирічної підготовки ветеринари просверлили в рогах тварин малесенькі дірочки, в яких було розміщено нетоксичні радіоізотопи. Протягом наступних шести місяців вчені планують уважно спостерігати за носорогами, відстежуючи стан їхнього здоров’я для оцінки успішності такого методу маркування потенційно цінного для браконьєрів ресурсу.

Головним інвестором проєкту Rhisotope Project є Міжнародне агентство з атомної енергії. Його ідея полягає в тому, аби використовувати наявну глобальну інфраструктуру ядерної безпеки, як то радіаційні монітори на міжнародних кордонах, в аеропортах, морських портах та інших транспортних вузлах по всьому світі, для відстеження контрабанди. Завдяки більш як 11 тисячам радіаційних моніторів в різних куточках планети можливо відстежувати пересування контрабандистів, які перевозять роги носорогів. За словами лідера проєкту Rhisotope Project доктора Джеймса Ларкіна, спочатку до нього поступило питання про те, чи можливо зробити роги тварин небезпечними для браконьєрів. Проте отруєння рогів було б небезпечним як для самих носорогів, так і для довкілля. Тому розвиток ідеї використання ізотопів майже одразу змінив напрямок, базуючись на знаннях Ларкіна про глобальну систему ядерної безпеки.

 Спеціалісти прийшли до певної слідової кількості ізотопів, яка була б безпечною для носорогів, але видимою для радіаційних моніторів. Обраний обсяг радіоактивної речовини має вимірювану дозу опромінювання, що є еквівалентною до опромінювання трьох сесій комп’ютерної томографії. Такий варіант захисту тварин від браконьєрської діяльності є більш тривалим, ніж метод обрізання рогів, що потребує повторення процедури кожні 18 місяців. Для розміщення ізотопів також необхідно піймати та знерохумити тварину, але робити це необхідно лише раз на 5 років. До того ж для сверління невеличкого отвору, куди вводяться ізотопи, носоріг потребує значно менш агресивної седації, ніж для повного обрізання рогу. Це значно зменшує рівень стресу, якому піддається тварина, та ризик розвитку ускладнень седації. Після процедури введення ізотопів в червні 2024 року носороги The Rhino Orphanage перебувають під постійним наглядом експертів вже декілька місяців. За цей час жодних проблем зі здоров’ям у тварин виявлено не було.

Наприкінці тестового періоду ветеринари проведуть ретельний огляд носорогів та проаналізують їхню кров, щоби переконатися в тому, що введення ізотопів у роги ніяк не вплинуло на їхній стан. За думкою доктора Ларкіна, після того проєкт Rhisotope Project буде готовий до виходу на глобальний рівень. Варто зазначити, що такий захист від браконьєрів підійде не лише для носорогів, але і для слонів, панголінів, туканів, алігаторів та різноманітних рослин, різні частини яких є об’єктом інтересу нелегальної торгівлі. Використання радіоізотопів для маркування рогів, бивнів, клювів, луски, деревини тощо дозволить зробити ці матеріали легко відстежуваними та знецінити їх для браконьєрів, не зашкодивши при цьому самим тваринам або рослинам.

Джерело фото: Chanté Schatz/Wits University