У новому дослідженні, опублікованому в журналі Earth and Planetary Science Letters, вчені описали свідчення того, що понад 14 000 років тому наприкінці останнього льодовикового періоду Землю вразила найсильніша сонячна буря в історії Сонячної системи. Ця стародавня подія перевершила сумнозвісний сонячний шторм 775 року нашої ери, який впродовж довгого часу мав статус найпотужнішого.

Нашу планету невпинно бомбардує космічне випромінювання, і коли його частинки потрапляють до земної атмосфери, вони стимулюють синтез космогенних ізотопів, наприклад, радіовуглецю. Сплеск виробництва цих ізотопів в атмосфері вловлюють дерева, які фіксують їхню присутність у річних кільцях зросту. Дослідження вмісту деревних кілець лежить в основі науки дендрохронології, яка дозволяє не просто ідентифікувати, але й датувати потужні спалахи космічного випромінювання – так звані події Міяке. Ці сплески допомагають вченим точно визначати календарні роки різноманітних подій у разі відсутності інших хронологічних орієнтирів. На думку дослідників, найбільш ймовірним та потужним джерелом подій Міяке є не просто космічне випромінювання загалом, а саме вибухи сонячної енергії, спрямовані до Землі. Сонячні бурі виникають, коли зірка випускає шквал високоенергетичних частинок. Досягаючи нашої планети, вони спричиняють сильні збурення атмосфери, які можуть призводити до порушення роботи супутників, електромереж та комунікаційної апаратури.

Вчені ідентифікували декілька подій Міяке – у 994 році нашої ери, а також у 663, 5259 та 7176 роках до нашої ери. Проте жодна з них не наблизилася за потужністю до сплеску, асоційованого зі штормом 775 року нашої ери. У 2023 році дослідники виявили 40% сплеск в обсязі радіовуглецю в скам’янілих кільцях дерев, датованих ~12 350 роком до нашої ери, проте жодна з актуальних моделей сонячної активності тоді не допускала ймовірності настільки інтенсивної сонячної бурі в умовах останнього льодовикового періоду. Щоб перевірити, чи дійсно така буря вразила Землю 14300 років тому, дослідники з Університету Оулу розробили нову хіміко-кліматичну модель SOCOL:14C-Ex, точніше підлаштовану під параметри поза епохою голоцену.

Удосконалена модель підтвердила, що сонячна буря 12 350 року до нашої ери була приблизно на 18% сильнішою за подію Міяке 775 року. За розрахунками вчених, цей екстремальний спалах сонячної енергії вразив Землю у період від січня до квітня. У порівнянні з найпотужнішим сонячним штормом сучасності, який відбувся 20 січня 2005 року, цей стародавній шторм був у 500 разів сильнішим. Наразі ця подія є єдиним відомим випадком екстремальної сонячної активності поза епохою голоцену, а модель SOCOL:14C-Ex вперше зробила можливим аналіз космогенних ізотопів навіть за льодовикових кліматичних умов. Виявлення настільки сильної сонячної бурі в минулому планети слугує позачерговим нагадуванням про те, наскільки небезпечними можуть бути сплески сонячної активності.

Якби подія Міяке таких масштабів повторилася сьогодні, її наслідки були б катастрофічними. Окрім появи полярних сяйв в нижчих широтах, сонячна буря такої сили призвела б до формування геомагнітно-індукованого струму, який зашкодить нормальній роботі не лише електромереж, але й підземних трубопроводів. Як наслідок, може статися глобальний блекаут, що триватиме місяці, а екстремальні коливання магнітного поля Землі можуть призвести до повної втрати супутникового інтернету, телебачення та зв’язку.