Природний електричний розряд простягнувся на 829 кілометрів від східного Техасу до Канзас-Сіті, встановивши новий вражаючиий рекорд як найдовша одинична мегаблискавка. На всій планеті є лише два місця, де можуть трапитися такі неймовірні блискавки.
Всесвітня метеорологічна організація описала новий світовий рекорд найдовшого спалаху блискавки, який утворився у сумнозвісній гарячій точці, що генерує епічні скупчення потужних штормів, та подолав сотні кілометрів над Великими рівнинами Північної Америки. Як випливає з назви, мегаблискавка – це дуже тривалий удар блискавки, який зазвичай стає результатом активності мезомасштабних конвективних систем – гігантських скупчень гроз, що діють як єдина руйнівна система. Вони можуть охоплювати повітряний простір цілих штатів, демонструючи неймовірну активність протягом 12 і більше годин. На щастя для більшості землян, потенційні ділянки утворення таких конвективних систем зазвичай ізольовані у двох ідеальних для цього локаціях – на Великих рівнинах, які охоплюють величний простір в межах США та Канади, та в басейні Ла-Плата у Південній Америці.
829-кілометрова мегаблискавка вдарила 22 жовтня 2017 року, за секунди подолавши відстань, яку Airbus A320 пролітає за понад годину. Цей розряд перевершив попереднього рекордсмена, появу якого зареєстрували у 2020 році. Цей 768-кілометровий гігант також утворився над Великими рівнинами та простягнувся через південні штати США. Завдяки оптимізації супутникових технологій дослідники можуть переглядати архівні дані та проводити їхній повторний аналіз для уточнення результатів. Ця мегаблискавка безперечно була вартою уваги вчених, хоч вона виникла понад 7 років тому. Проте ретроспективний аналіз супутникових даних також є важливим ресурсом оптимізації сучасних технологій для прогнозування аналогічних екстремальних явищ у майбутньому.
За словами генерального секретаря Всесвітньої метеорологічної організації Селести Сауло, блискавки є не лише надзвичайно цікавим природним явищем, але й джерелом небезпеки, яке щороку забирає багато життів по всьому світу. Саме тому вони є одним з пріоритетних об’єктів дослідження в контексті ініціативи «Early Warnings for All» (Ранні попередження для всіх). Результати вивчення таких феноменів як мегаблискавка вкотре підкреслюють важливі проблеми громадської безпеки, які можуть виникати через електроактивні шторми. Потужні конвективні системи можуть генерувати розряди, які долають надзвичайно великі відстані та мають значний вплив на авіаційний сектор, а також можуть спричиняти лісові пожежі.
До переліку новітніх космічних технологій, які дозволяють краще відстежувати такі явища, входять американські геостаціонарні детектори блискавок, встановлені на геостаціонарних оперативних супутниках серії R, які й зафіксували цей рекорд 2017 року, а також європейські грозовідмітники третього покоління Meteosat і китайські Y-4. Раніше для фіксації розрядів доводилося покладатися на наземні системи грозовідмітників на кшталт Lightning Mapping Array, проте такі мережі мають обмеження за дальністю та висотою спостереження, внаслідок чого вони не можуть повноцінно відстежувати таких рекордсменів, як мегаблискавка 2017 року. Дослідження таких гігантів є дуже важливим, оскільки воно дозволяє більш детально оцінювати ризики, пов’язані з мезомасштабними конвективними системами. Нові дані дуже яскраво ілюструють справжню небезпеку так званого «грому серед сірого неба». Це явище отримало свою назву за аналогією із «громом посеред ясного неба», який в метеорології пов’язують з активністю ізольованих гроз, проте воно описує можливість подолання блискавкою сотень кілометрів від зони генерації розряду.
Мегаблискавка 2017 року була офіційно визнана рекордною Всесвітньою метеорологічною організацією, яка вже багато років фіксує екстремальні погодні явища на кшталт високих або низьких температур, тиску, опадів, граду, вітру, торнадо, тропічних циклонів тощо. Цікаво, що під час первинного аналізу даних того шторму її не помітили: гігантський розряд побачили лише після повторного вивчення показників. Хоча статистично малоймовірно стати «мішенню» мегаблискавки, складно повністю виключити такий варіант розвитку подій. Блискавка є одним з найнебезпечніших природних феноменів: щороку приблизно 240 000 людей стають жертвами ударів, і до 10% таких випадків стають фатальними. Експерти рекомендують потурбуватися про пошук безпечного місця, навіть якщо найближчі зафіксовані радарами та грозовідмітниками блискавки утворилися на відстані до 10 кілометрів, адже, як показує приклад мегаблискавок, ці розряди здатні долати величезні дистанції за лічені секунди.