Комодський дракон – чемпіон серед варанів за своїми розмірами та мерзенними харчовими звичками. Пропонуємо до вашої уваги цікаві факти про найбільшого сучасного представника ряду лускатих на Землі.

Нині комодський дракон мешкає лише в межах Малайського архіпелагу, на островах Рінча, Падар, Флорес, Гілі-Мотанг, Гілі-Дасамі та Комодо, що входять до групи Малих Зондських островів. Ці клаптики землі об’єднані в національний парк Комодо площею близько 603 км². Аборигени островів називають ящірку «ора» або «буайя дарат», що перекладається як «наземний крокодил», і ця назва повністю відображує суть гігантського варана. Комодський дракон – це велика ящірка з плоскою головою, сильним мускулистим тілом, довгим хвостом і потужними лапами з кігтями.

Довжина тіла самців коливається від 2,25 до 3 метрів при вазі від 70 до 90 кг, але трапляються і рекордсмени. Найбільший відомий екземпляр комодського дракона був зафіксований у зоопарку Сент-Луїса: при вазі 166 кг довжина його тіла від кінчика носа до кінчика хвоста становила 3,13 метра. Зазвичай самці виглядають значно більшими та мускулистішими за самок: статевозрілі самки важать близько 70 кг і досягають довжини 2,3 метра. Раніше вважалося, що комодський дракон є прикладом феномену острівного гігантизму. Однак під час дослідження еволюції ящірок цю точку зору спростували: виявилося, що гігантські варани з’явилися на материку й лише потім мігрували на острови. Крім того, вивчення скам’янілостей показало, що комодський дракон спокійно співіснував з іншими великими хижаками, не відчуваючи нестачі ресурсів, що суперечить природі острівного гігантизму.

До речі, різниця в розмірах – чи не єдиний прояв статевого диморфізму, тому навіть фахівцям часом важко визначити стать гігантського варана. Забарвлення дорослих особин доволі одноманітне – шкіра, укріплена остеодермами, зазвичай має темно-бурий колір із невеликими жовтуватими вкрапленнями. Більш різноманітне забарвлення можна побачити в молодих варанів: їхні тіла вкриті яскравими червоно-оранжевими та жовтими плямами.

У своєму ареалі комодський дракон є третинним споживачем – хижаком на вершині місцевого харчового ланцюга. З раннього віку гігантські варани полюють на комах, дрібних гризунів, рептилій та птахів. Досягнувши п’ятирічного віку, ці ящірки переходять на більшу здобич: великих гризунів і рептилій, мавп, кіз, диких кабанів, оленів і навіть своїх сородичів. Хоча комодський дракон здатен розвивати швидкість до 20 км/год, його основною тактикою полювання є засідка й потужна атака. Варан може проводити кілька годин біля звірячої стежки, очікуючи на жертву, перш ніж напасти на неї, збиваючи з ніг м’ясистим ударом хвоста. Нерідко покаліченій здобичі вдається втекти в момент нападу, однак, якщо вона отримала кілька укусів, смерть неминуча. Під час укусу в рани жертви разом зі слиною потрапляють десятки видів бактерій, а також особлива отрута, яка діє як антикоагулянт і не дозволяє кровотечі зупинитися природним шляхом.

Поки поранена тварина не загине, комодський дракон буде переслідувати її завдяки своєму надзвичайно чутливому нюху. Рецептори на його довгому роздвоєному язикові дозволяють визначати місцезнаходження пораненої жертви з відстані понад 5 кілометрів. Особливе пристосування нюхової системи варанів дає їм змогу аналізувати склад повітря на предмет молекул, що належать до різних тварин. Крім того, різниця в концентрації молекул на двох кінчиках язика допомагає визначити напрямок жертви. Якщо рецептори лівого кінчика вловили більше молекул потрібного запаху, то здобич знаходиться ліворуч. Комодський дракон також має непоганий зір: він може бачити об’єкти на відстані до 300 метрів. У сітківці очей варанів переважають колбочки, що дозволяє їм не лише розрізняти кольори, а і сприймати швидкі рухи.

Після полювання комодський дракон зазвичай ділить трапезу з кількома іншими варанами. Вони не цураються поїдати шкіру, внутрішні органи, кістки та навіть копита, залишаючи лише близько 12% тіла жертви. Крім того, комодські дракони часто не проти поласувати тухлим м’ясом. Специфічна будова щелеп та шиї дозволяє варанам поглинати великі фрагменти здобичі з неймовірною швидкістю. Як правило, поїдання жертви відбувається у 10-25 разів швидше, ніж у інших хижаків подібного розміру. Варани здатні поглинути до 80% власної маси тіла за один прийом їжі. У разі небезпеки тварина може відригнути вміст свого шлунка, щоби позбутися зайвої ваги для втечі. Після трапези комодський дракон завжди ретельно облизується і очищає морду, натираючи її об землю.

Соціальна структура популяцій комодських драконів базується на візуальній ієрархії: найбільші особини першими отримують доступ до їжі, часто нападаючи на молодших сородичів. Позаяк самці переважають чисельно, боротьба за самок відбувається у формі суворих ритуальних боїв. Після спарювання самиці облаштовують природні інкубатори для 20-30 яєць, з яких через 8-8,5 місяців вилуплюються дитинчата. Комодський дракон також здатен розмножуватися партеногенезом: через вищу життєздатність Z-хромосом (чоловічих статевих хромосом), з незапліднених яєць можуть з’являтися на світ виключно самці. Імовірно, така форма розмноження обумовлена острівним середовищем варанів. Зокрема, якщо внаслідок шторму самиці опиняться на одному з островів архіпелагу, вони зможуть заснувати нову колонію без участі самців.

При вилупленні дитинчата комодського дракона важать менше 100 грамів і мають довжину приблизно 40 см. Перші роки життя молоді варани проводять у кронах дерев, де вони уникають зустрічей зі старшими особинами та іншими хижаками. До п’яти років ящірки виростають до 2 метрів і важать майже 25 кілограмів, що дозволяє їм полювати на більшу здобич і протистояти дорослим варанам. Комодські дракони продовжують поступово рости протягом усього життя, яке в дикій природі триває близько 30 років.