Велика Китайська стіна не була цілісним архітектурним проєктом, а радше серією оборонних прикордонних укріплень, з’єднаних в єдине ціле протягом сотень років та кількох королівських династій. Нещодавні археологічні розкопки в провінції Шаньдун виявили, що будівництво цього інженерного дива розпочалося приблизно на 300 років раніше, ніж вважалося дотепер.
Новий археологічний проєкт, що охопив майже 1100 м2 Великої стіни Ци в селищі Гуанлі, розташованого в районі Цзінаню Чаньцинь, тривав з травня до грудня 2024 року. Завдяки інструменту оптично стимульованої люмінесценції та радіовуглецевому датуванню дослідники проаналізували низку традиційних артефактів, а також зразки рослинного кремнезему та кісток тварин, аби краще зрозуміти, яким було середовище Великого Китайського муру на початку його будівництва. У зоні розкопок було виявлено старовинні дороги, фундаменти житлових будинків, траншеї, земляні споруди, рови, зольники та інші будівлі, зведені на різних етапах спорудження стіни.
За словами керівника проєкту Чжан Су з Інституту культурних реліквій та археології провінції Шаньдун, історію активності досліджуваної місцевості можна умовно розділити на три фази. Перші дві охоплюють ранній період будівництва, ймовірно, період Західної Чжоу (1046-771 рр. до нашої ери) та період Чуньцю (період весен і осеней) династії Східної Чжоу (772-476 рр. до нашої ери), під час котрого було зведено мури завтовшки 10 метрів. У третю фазу, що припала на період Чжаньґо (період Воюючих царств – 475-221 рр. до нашої ери), побудували ділянку стіни, товщина котрої сягає 30 метрів. Велика Китайська стіна цього періоду збереглася значно краще, що підкреслює еволюцію інженерних стратегій та матеріалів на піку царства Ци.
Археологи також знайшли дуже цікаві артефакти з часів, що передували появі самого муру. Під стіною в північній частині розкопок були знайдені залишки двох резиденцій періоду династії Чжоу. Дослідники виявили залишки квадратних фундаментів із заокругленими кутами, що є схожими на типові для тих часів напівпідземні будівлі. На думку дослідників, до початку будівництва прикордонного укріплення в цьому місці знаходилося невеличке поселення, ймовірне, пов’язане з оборонними позиціями на берегу річки поблизу.
Історики також знайшли докази на користь існування міста Піньїнь на 1,5 км на північ від Великої Китайської стіни, згадки про яке містяться в багатьох стародавніх історичних текстах. За словами Чжана, план, розташування та продуманість інфраструктури Циського Великого мура, відомого як «батько Великої стіни», свідчить про передове військове стратегічне планування царства Ци у відповідь на тогочасні зовнішні загрози. Він не лише служив оборонною спорудою на кордоні держави, але й відігравав стратегічну роль у контролі ключових транспортних шляхів регіону. З часом Циська Велика стіна опинилася на внутрішніх територіях та втратила військове значення, але, на щастя, частина оборонної споруди збереглася й до наших днів.