Над східними околицями німецького гірського масиву Шварцвальд височіє дивний хмарочос, що не має ані вікон, ані мешканців. Однак ця незвичайна будівля не є привидом невдалих інвестицій у нерухомість: в її стінах не знайдеться порожніх офісів або розкішних апартаментів. Головна мета цієї незвичайної вежі захована всередині – у дванадцяти ліфтових шахтах, що використовуються для випробування найновіших моделей підйомників.
Хмарочос заввишки 246 метрів є однією з найвищих споруд на території Німеччини. Він носить назву TK Elevator Testturm і належить компанії TK Elevator, що спеціалізується на розробці та виробництві високотехнологічних ліфтів для висотних споруд, наприклад, для так званої Вежі Свободи в Нью-Йорку (1 Всесвітній торговий центр). Окрім Німеччини, вона також облаштувала тестові вежі в США та Китаї – 128 метрів у Атланті та 248 метрів у Чжуншані. Варто зазначити, що подібні споруди можуть бути й вищими, наприклад, японська корпорація Hitachi звела у Гуанчжоу випробувальний хмарочос H1 Tower, висота котрого сягає 289 метрів.
За словами голови технологічного відділу фінського виробника ліфтів Kone Томіо Піхкали, ліфтові вежі – це щось на кшталт тестового треку для команд Формули-1. Окрім відпрацювання інновацій, ці експериментальні хмарочоси необхідні для верифікації безпекових технологій, що можливо виключно в середовищі, наближеному до реального. Так, перша випробувальна вежа Kone з’явилася в Гювінкяа в 1967 році. Відтоді компанія побудувала ще чотири тестових хмарочоси та виготовила ліфти для таких знакових будівель, як лондонський The Shard та тайваньський Тайбей 101. Піхкала пояснив, що хмарочос для тестування ліфтів відтворює усі реальні умови експлуатації підйомного обладнання, за винятком наявності користувачів з плоті та крові. Завдяки такій споруді експерти можуть перевірити якість, зручність та надійність систем. Наприклад, один з тестів дозволяє симулювати вільне падіння кабіни, аби перевірити систему екстреного гальмування.
Тестові вежі для випробування підйомників мають бути настільки високими, оскільки більшість сучасних ліфтів є дуже швидкими, отже їм необхідно більше місця. Так, якщо ліфт рухається зі швидкістю понад 9 метрів на секунду, потрібен достатній запас висоти, аби кабіна могла розвинути максимальну швидкість та безпечно уповільнитися. Втім, створення випробувальних хмарочосів – це не єдиний варіант. Насправді найдовша тестувальна ліфтова шахта розташована під землею – вона є частиною активного гірничого підприємства в Титирі, Фінляндія, та має 350,5 метра завдовжки. Такий запас простору дає можливість тестувати ліфтові системи зі швидкістю руху до 19 метрів на секунду та відпрацьовувати вільне падіння кабіни вагою до 10 тонн зі швидкістю до 26 метрів на секунду.
Як і будь-які висотні споруди, такий хмарочос повинен бути стійким до коливань, спричинених вітром або землетрусами. Зазвичай для цього тестові майданчики для ліфтів обладнують демпферами маси – величезними маятниками. Аналогічні елементи використовують і в багатьох інших хмарочосах, але у випадку ліфтових веж ті ж маятники можна застосувати не лише для гасіння коливань, але й для їхнього створення. Так інженери відтворюють вібрації, щоби протестувати готовність систем до роботи в умовах землетрусу або урагану.
Деякі експериментальні вежі також стають місцевими туристичними пам’ятками. Наприклад, TK Elevator Testturm у Німеччині приваблює гостей Шварцвальда не лише стильним екстер’єром, а й відкритим для відвідувачів оглядовим майданчиком. Ліфт доставляє туристів на висоту 232 метри всього за 30 секунд: з майданчика відкривається неймовірний вид на гори та ліси, а в особливо ясні дні звідти можливо побачити навіть Швейцарські альпи. Окрім поціновувачів мальовничих ландшафтів, цей хмарочос також може зацікавити спортивних ентузіастів – щороку в стінах вежі відбувається сходовий забіг, під час якого сотні учасників підіймаються на оглядовий майданчик пішки, підкоряючи 1390 сходинок всередині вежі.
