У горах північної Японії, Сахаліну та Аппалачів зростає рослина, що існує на Землі ще з третинного періоду та була сучасником перших мавполюдей — Дволисник Грея. У травні-липні велике листя Diphylleia grayi на короткий час прикрашають ніжні білосніжні суцвіття з типовою для родини барбарисових формою пелюсток. Однак під час дощу її суцвіття перетворюються на букети тендітних позаземних кристалів.
Diphylleia grayi нагадує витончену кришталеву прикрасу, яку ненароком загубили на стежці в глибині вологого, тінистого лісу. Завдяки унікальній здатності ставати прозорою, ця рослина отримала прізвисько «квітка-скелет». Втім, у її загадковому вигляді немає нічого надприродного. Білий колір сухому суцвіттю надає зовсім не пігмент. Ілюзія білості виникає через незвичайну пухку клітинну структуру пелюсток та її взаємодію з повітрям. У сонячний день у численних лакунах міжклітинного простору відбувається дифузне відбиття світла між заповненою ними безбарвною цитолімфою та повітряними бульбашками. Різниця показників заломлення сонячних променів, які відбиваються від неоднорідної поверхні квіток Diphylleia grayi, змушує їх виглядати бездоганно білими.
Під час дощу рідина заповнює порожнини в пухкій клітинній структурі. Оскільки цитолімфа має показник заломлення, подібний до води, сонячні промені проходять крізь пелюстки майже без заломлення. Як наслідок, суцвіття Diphylleia grayi стають майже прозорими — аналогічний ефект можна спостерігати при намоканні тонкої білої тканини. Здавалося б, такі метаморфози не можуть проходити безслідно. Однак після дощу крихітні крижані скульптури поступово висихають і знову стають білими, продовжуючи випромінювати тонкий аромат шипшини.
Хоча вид Diphylleia grayi давно відомий науці, вчені досі не знають, що змусило ці багаторічні трав’янисті рослини щоразу після дощу перетворюватися на власну примарну тінь. Утім, навіть якщо квітка-скелет не має жодних еволюційних переваг перед своїми родичами з роду Дволисників, вона однаково є неймовірним видовищем. Після цвітіння Diphylleia grayi зазнає ще однієї метаморфози — на місці квіток з’являються соковиті ягоди. Вони візуально нагадують чорницю або дрібний чорний виноград. Згідно з деякими джерелами, ягоди їстівні — принаймні, є згадки про їхнє використання в японській медицині.
Метаморфози суцвіття Diphylleia grayi могли б стати частиною фантастичної історії про загадковий ліс, який під час дощу стає примарно-прозорим. Крім того, перетворення дволисника можуть відображати двоїсту природу багатьох речей, наприклад, у композиції «산하엽» південнокорейського виконавця Кім Джонхьона вони символізують внутрішню та зовнішню боротьбу персонажів історичної дорами.
