Буквально через століття після першого виявлення антарктичний гігантський кальмар вперше потрапив на відео в своєму природному середовищі – живий, прозорий та дуже гарний.

Вид Mesonychoteuthis hamiltoni, що входит до родини кранхіїдів, також відомих як скляні кальмари, був вперше ідентифікований у 1925 році. Тоді дослідники мали можливість описати вид лише за двома щупальцями, знайденими у шлунку кашалота біля Південних Шетландських островів. Відтоді знайомство людей з цими кальмарами було дуже обмеженим та базувалося на випадково виявлених тілах головоногого та небагатьох живих особинах, що виплили до поверхні. Вивчення виду ускладнювалося тим, що вони живуть на глибині від 200 до 2000 метрів у Південному океані.

Живий антарктичний гігантський кальмар у своєму природному середовищі вперше потрапив в об’єктив камери дослідників 9 березня 2025 року. Зйомку вела команда Інституту океану імені Шмідта з допомогою дистанційно-керованого підводного апарату. У межах 35-денної експедиції, присвяченої вивченню нових морських істот Південного океану, вони досліджували океан на глибині приблизно 600 метрів, коли перед його камерами показалася молода особина Mesonychoteuthis hamiltoni. Цей антарктичний гігантський кальмар виявився не таким вже й гігантським, але тим не менш дуже вражаючим з виду. Кранхіїд завбільшки приблизно 30 см мав прозоре тіло, великі райдужні очі та розкішні щупальці з крючками та присосками.

 Якщо роздивляючись це величне морське створіння на відео ви помітили, що цей прозорий красень зовсім не схожий на іншого представника того ж виду – дуже великого, важкого та яскраво-червоного, якого витягнули на борт рибацького судна у 2007 році, ви не помиляєтеся. Антарктичний гігантський кальмар має прозоре тіло лише в юності, але з віком мантія гіганта стає непрозорою, більш твердою та червоною. За словами доктора Кет Болстед з Оклендського технологічного університету, червоний пігмент в щупальцях цієї особини може свідчити про те, що вона вже почала втрачати прозорість. Втім, дослідники не виключають, що ці тварини можуть змінювати вигляд з прозорого на непрозорий залежно від обставин.

Крючки на щупальцях кальмара дозволяють відрізняти його від іншого виду «скляних» кальмарів Galiteuthis glacialis, що також живе в Південному океані. У молодому віці вони дуже схожі один на одного, однак згодом Mesonychoteuthis hamiltoni може виростати до 7 метрів завдовжки та важити до 500 кг, а його скляний сусід навіть у дорослому віці має довжину до 50 см. Дивовижно, що для того, аби нарешті «піймати» такого звіра в кадрі у його природному середовищі науці знадобилося цілих 100 років