Китайська національна ядерна корпорація (CNNC) повідомила про створення чипа для вимірювання рівня рентгенівського та гамма-випромінювання. Він настільки маленький, що його можна розмістити в смартфоні, на безпілотному літальному апараті або в будь-якому іншому смартдевайсі для мобільного або стаціонарного радіаційного спостереження.
Згідно з пресрелізом CNNC в офіційному каналі компанії в WeChat, розроблений інженерами компанії чип може вимірювати рентгенівське та гамма-випромінювання в діапазоні від 100 нЗв на годину до 10 мЗв на годину. Для контексту, доза опромінення, яку отримує людина під час подорожей комерційною авіацією, становить приблизно 3000 нЗв на годину, а природний радіаційний фон спеціалісти оцінюють у 60-200 нЗв на годину. Виробник запевняє, що за чутливістю цей чип не поступається повноцінним лічильникам Гейгера-Мюлелера, які є стандартним пристроєм для реєстрації окремих швидких заряджених частинок. Водночас він займає набагато менше місця: розмір чипа становить 15 x 15 x 3 мм.
У CNNC стверджують, що цей пристрій може працювати за температури від -20 до 50 °C. За таких умов він здатен реєструвати енергію в діапазоні від 50 кеВ до 2 МеВ, але сам споживає дуже мало енергії – усього 1 мВт. Розробники зазначають, що чип можна буде використовувати в широкому спектрі галузей та умов, як то для моніторингу рівня радіації в побуті та установах, пов’язаних з ядерною енергетикою, зброєю тощо. До того ж їхнє розміщення у природному середовищі та інших локація в зонах наявного або ймовірного радіаційного забруднення допоможе оперативно та з мінімальним втручанням відстежувати коливання випромінювання. Завдяки невеликому розміру такий чип можна встановлювати в смартфони, повітряні або наземні дрони чи роботів, які можливо скерувати в потрібні місця для проведення вимірювань без загрози здоров’ю та життю людей.
Компанія CNNC, що перебуває під санкціями США, займалася розробкою чипа абсолютно самостійно від його проєктування до виготовлення, пакування та тестування. Проте для масового виробництва новинки вона передала ліцензію «авторизованим заводам». Втім, це демонструє успіх Китаю на шляху до розвитку незалежної розробки та виробництва напівпровідникових технологій, штучного інтелекту та ін., всупереч обмеженням з боку США. Вочевидь Китай активно працює над досягненням самозабезпечення – особливо в питаннях розвитку високих технологій.