Ви, напевно, не раз зустрічали відеоролики, в яких коти спокійно смакують свій обід, аж коли позаду них раптом виникає великий огірок, і тиха ідилія перетворюється на хаос: ошелешена тварина стрибає на неприродну висоту і перевертається у повітрі, аби якомога скоріше втекти від…овочу? Чи справді коти так сильно бояться огірків?

Такі вірусні відео змушують нас повірити, що коти мають якийсь нераціональний страх перед великим та зеленими овочами, але експерти абсолютно не погоджуються з такою думкою. Хоча реакція тварини в цих роликах є цілком реальною, насправді проблема полягає зовсім не в огірках, а в господарях та загальній ситуації.

Нещодавно в New York Times з’явилася стаття, яка розкриває, наскільки мало дослідженою є поведінка котів, на відміну від, наприклад, собак або щурів. За словами Катенни Джонс, що є біхевіористом та власницею клініки Jones Animal Behavior, неможливо повністю виключити версію з певним еволюційним компонентом. Ще примітивні пращури сучасних котів існували паралельно з рептиліями, що становили для них небезпеку, тому на рівні геному в них могла зберегтися деяка упередженість щодо об’єктів, що за своєю формою та кольором нагадують змій. Втім, досі прямого зв’язку між довгими циліндричними об’єктами на кшталт огірків та зміями в контексті сприйняття котами виявлено не було. Загалом коти однаково нейтрально ставляться до предметів такої форми, а деякі з них навіть не проти поласувати огірками, морквою чи цукіні, якщо їхнє знайомство відбувалося за сприятливих умов. І саме в цьому моменті, на думку Катенни, лежить корінь уявного страху огірків.

 Усі, хто колись мали справу з котами, добре знають, що вони можуть бути надзвичайно полохливими. В природі ці тварини є одночасно хижаками та здобиччю, тому вони завжди перебувають у стані підвищеної готовності до атаки або нападу. У стосунках з людьми котам нерідко потрібно багато часу, аби навчитися їм довіряти достатньо, аби знизити рівень тривоги, опустити голову, підставити спину широкому відкритому простору поза їхнім полем зору та спокійно поїсти. Коли такі ситуації повторюються багаторазово, і тварина немає приводу не довіряти людині, вона врешті приймає такі умови як безпечні.

Як ви могли помітити, більшість відео з огірками починаються саме за таких обставин, коли кіт є розслабленим, впевненим у власній безпеці та здатним поїсти без остраху за власне життя. Однак в якийсь момент за спиною тварини з’являється сторонній предмет – доволі великий, темний та, ймовірно, схожий на змію. Саме цей ефект неочікуваності підстерігає звіра у момент релаксації та запускає екстремальну реакцію з криками та стрибками. Ця емоційна відповідь абсолютно не відрізняється від ситуації, коли людину в обмеженому просторі, як то в авто або в душовій кабіні, зненацька заскочив великий павук. Він не несе жодної реальної загрози, але реакція на нього буде цілком природною.

Отже, насправді коти не бояться огірків, але раптова поява стороннього об’єкту в момент, коли тварина має почувати себе в повній безпеці, викликає гострий стрес. Така одноразова акція не несе шкоди, проте зловживання господарем довірою кота може призвести до хронічного стресу, загострити компульсивну поведінку, викликати агресію та фізичні прояви стресу – підвищення чутливості шкіри, травного тракту тощо. Тому експерти вкрай не радять випробовувати психіку улюбленця штучним викликом страху, обираючи більш людяні способи взаємодії та розваги.