З допомогою австралійського телескопа ASKAP астрономи ідентифікували незвичайну зірку J1839-0756, що пережила гравітаційний колапс та отримала неочікувані властивості. Згідно з актуальним уявленням Всесвіту, такий об’єкт взагалі не може існувати в цій формі, і вченим не доводилося бачити подібних зірок. Це відкриття може докорінно змінити наше розуміння пульсарів та їхньої еволюції.

ASKAP J1839-0756 – це колапсована зірка, яку було виявлено в січні 2024 року, але лише нещодавно вчені описали її виняткові властивості. Спершу об’єкт, що знаходиться на відстані 13 тисяч світлових років від Землі було ідентифіковано як білого карлика, але майже одразу дослідники зауважили певні невідповідності параметрам класичних білих карликів, а саме – високу інтенсивність радіоімпульсів. Тоді астрономи описали його як магнетар, нейтронну зірку з надпотужним магнітним полем – настільки сильним, що воно могло б вирвати залізо з людської крові. Втім, J1839-0756 був занадто специфічним навіть для магнетара.

Команда дослідників під керівництвом Маніши Калеб з Університету Сіднея виявила, що це небесне тіло має рекордно низьку швидкість обертання навколо власної осі – аж 6,45 години на один оберт. Для контексту типовий пульсар обертається зі швидкістю не менше одного оберту на секунду. До того ж протягом років вчені спостерігали, як із уповільненням обертання пульсарів зменшується кількість спалахів радіохвиль. Так, астрономам вже доводилося знаходити подібні «мертві» зірки, наприклад, один з магнетарів із періодом оберту понад 6,67 години, припинив випромінювати радіосигнали, тож його слід вдалося віднайти лише за рентгенівським випромінюванням. Проте спостереження J1839-0756 з використанням ASKAP показало, що в її випадку цього так і не сталося. Ба більше, виявилося, що цей об’єкт, що отримав прізвисько «зірка-зомбі», випромінює ще й додатковий перехідний сигнал: він є слабшим за основні та виникає у проміжку між ними, виходячи з протилежного магнітного полюса.

За словами астрофізиків, ця знахідка повністю перевертає наше уявлення про механізми радіовипромінювання нейтронних зірок, сформовані за останні 60 років. Це однозначно один із найдивніших об’єктів, ідентифікованих за останній час, адже раніше вчені навіть не здогадувалися про можливість існування таких «зірок-зомбі». Проте виявляється, що якісь механізми всередині пульсарів та / або магнетарів дозволяють деяким із них продовжувати випромінювати радіочастоти навіть тоді, коли вони наближають або навіть перетинають «межу смерті».