Методики реставрації предметів мистецтва, засновані на ШІ-технології, дійсно можуть вдихнути в них нове життя, але лише у цифровому варіанті. Натомість нова техніка, розроблена дослідником з Массачусетського технологічного інституту, дозволяє оновлювати фізичні картини за допомогою знімної маски.

Новітній процес реставрації живопису запропонував аспірант кафедри машинобудування Алекс Качкін, який практикує традиційні реставраційні методики як хобі. Одного дня він усвідомив, що багато галерей у всьому світі зберігають в архівах картини, які ніколи не стануть частиною експозицій через необхідність реставрації. Цей процес є дуже тривалим, дорогим та вибагливим до досвідченості майстрів, тому куратори музеїв та галерей не наважуються його розпочати. Інноваційний метод відновлення живопису, запропонований Алексом, дозволить скоротити витрати та час, потрібний для реставрації, з тижнів, місяців та навіть років до лічених годин.

Перевірку своєї методики він розпочав з власного примірника сильно пошкодженої картини XV століття. Використовуючи базові техніки, Качкін видалив надлишки фарби, нанесені на полотно за століття спроб його реставрації. Далі він виконав сканування очищеного полотна з високою роздільною здатністю. За допомогою самостійно розроблених алгоритмів штучного інтелекту Алекс провів аналіз картини, щоб ідентифікувати пошкоджені ділянки, де фарба вицвіла, потріскалася тощо. На основі результатів цього аналізу він створив детальну мапу полотна з позначенням точних кольорів, які потрібно використати в кожному пікселі, аби відтворити його оригінальний вигляд. За допомогою комерційно доступного струменевого принтера високої точності дослідник переніс цифрову мапу картини на ультратонку прозору полімерну плівку у вигляді маски, яка складається з двох шарів – білого та кольорового. Білий шар потрібен для більш точного відтворення всієї палітри відтінків, присутніх на полотні. На завершальному етапі Алекс обережно зрівняв маску з поверхнею картини та зафіксував її тонким шаром лаку.

 Качкін зазначив, що як лак, так і маску можна легко видалити за допомогою звичних для реставраторів засобів, не пошкоджуючи оригінальні шари фарби. Водночас цифрова мапа слугуватиме вічним «щоденником» змін для довідки майбутнім реставраторам. У цьому проєкті Алекс використав 57 314 кольорів та відтінків, щоб відновити 5612 пошкоджених ділянок на полотні. Загалом увесь процес тривав приблизно 3,5 години. За розрахунками дослідника, у випадку ручної реставрації робота над картиною тривала б приблизно у 66 разів довше. На його думку, у світі є так багато чудових картин, гідних уваги та захоплення глядача, і завдяки цій техніці вони можуть отримати шанс знову вийти у світ.

Джерело зображень: Physical restoration of a painting with a digitally constructed mask / Alex Kachkine