Коли радянські війська рухалися Східною Європою в 1944 році, німецькі сили почали навмисно затоплювати свої кораблі в Дунаї. Протягом майже 80 років частково понівечені німецькі судна, включно із торпедними катерами, буксирами, транспортними поромами і баржами, залишалися прихованими на дні Дунаю. Але в 2024 році через сильну посуху деякі з них показалися на поверхні й почали заважати навігації річкою.

Інтенсивна літня посуха спричинила різке падіння рівня води в Дунаї. Унаслідок цього біля сербського портівського містечка Прахово на поверхні з’явилися німецькі кораблі, затоплені в Дунаю під час Другої світової війни. Відтоді деякі судна були майже повністю поховані у річковому піску, але частини інших, включно із їхніми командними містками, корпусами, щоглами та гарматними баштами, тепер вже добре видно над річкою. Ці привиди історії суттєво ускладнюють навігацію окремими ділянками Дунаю, але в ущелині Джердап, також відомій як Залізні Ворота, склалася найгірша ситуація. Через природне звуження річки та нагромадження затонулих кораблів в цьому місці ширина фарватеру складає всього 100 метрів. За таких умов найбільш очевидним рішенням було б витягнути рештки, що заважають руху Дунаєм. Однак їхній підйом є непростим завданням, адже більшість суден ще містять боєприпаси. Незважаючи на поважний вік, усі міни, снаряди та інші боєприпаси, якими заповнені затоплені німецькі кораблі, становлять величезну небезпеку, а їхній вибух може призвести до катастрофічних наслідків.

 Варто зазначити, що ці кораблі не вперше з’являються на поверхні Дунаю. Минулого разу аналогічна ситуація спостерігалася у 2022 році під час рекордного зниження рівня води в річці. Тоді ж уряд Сербії ініціював масштабну операцію з видалення 21 судна загальною вартістю приблизно 30 мільйонів доларів за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку та Інвестиційної програми Західних Балкан. У серпні спеціалісти успішно підняли першого потопельника – німецький мінний тральщик. Головна мотивація подальшої підтримки цього проєкту полягає у тому, що використання водних шляхів для вантажних перевезень зазвичай є набагато більш дешевим та енергоефективним, ніж переміщення вантажів суходолом. За словами посла ЄС у Сербії Емануеля Гофрея, один корабель може перевозити таку ж кількість збіжжя, як приблизно 120 вантажівок.

Зі схожою ситуацією зіткнулися і в Угорщині, де на території парку Дунай-Драва над річкою показалися чотири судна, виготовлені колись до 1950 року. Походження та доля цих кораблів невідомі. За словами представників служби охорони парку, навіть незважаючи на непросте розташування, вони становлять величезний інтерес для туристів, і люди потрохи розбирають їхні рештки. Експерти вважають, що найближчими роками ми будемо бачити більше подібних випадків, адже вже кілька років поспіль в регіоні зберігаються сильні посухи, які створюють проблеми як для місцевого судноплавства, так і для сільського господарства.