Дослідники виявили, що білки, які містяться в крові устриць, мають певні антибактеріальні властивості. На думку вчених, їх можна використовувати для підвищення ефективності традиційних антибіотиків, на показники котрих негативно вплинуло глобальне зростання резистентності бактерій.
З кулінарного погляду устриці є доволі спірним феноменом. Зазвичай у ставленні до них люди поділяються у два табори: ті, кому подобається смак та текстура устриць, та ті, кому не до вподоби запах моря та відчуття грудки слизу у роті. На щастя, вчені байдужі до гастрономічних особливостей молюсків, адже для них значно більший інтерес становить їхня потенційна користь для здоров’я людини. Так, нещодавно команда дослідників з Університету Південного Хреста в Австралії виявила, що білки з крові устриць не просто мають антибактеріальні властивості, але й можуть покращити дію фармацевтичних препаратів. За словами одного з авторів дослідження, професора Кірстен Бенкендорфф, більшість живих організмів мають природні механізми захисту від інфекцій. Оскільки за способом живлення устриці є фільтраторами води, їхній організм постійно залучає ці механізми, аби не допустити зараження. Тому ці тварини є перспективним об’єктом досліджень в медицинській галузі.
Об’єктом дослідження австралійських вчених стали білки з гемолімфи сіднейських скельних устриць. У деяких безхребетних тварин гемолімфа є повним аналогом людської крові. У межах дослідження вчені перевірили, як вони справляються у боротьбі з пневмококом Streptococcus pneumoniae – патогеном, що спричиняє багато захворювань, включно із респіраторними інфекціями на кшталт пневмонії. Бактерії може бути важко знищити. Вони формують біоплівки – складні шари мікроорганізмів, захищених від впливу зовнішніх чинників (антибіотиків, імунітету тощо) позаклітинною матрицею. Цей тип групування бактерій збільшує їхню резистентність до детергентів та антибіотиків – іноді у 1000 разів. Це значно обмежує варіанти лікування та створює серйозну загрозу для здоров’я та життя людей.
Вчені виявили, що білки з гемолімфи устриць мають виражену антибактеріальну дію на Streptococcus pneumoniae, а також на Streptococcus pyogenes, руйнуючи структуру клітини бактерії, а також перешкоджаючи прикріпленню бактерій до клітин живого організму й утворенню стійкої біоплівки. Водночас ці речовини змогли пошкодити біоплівки, утворені раніше. Це означає, що бактерія залишається вразливою для традиційних антибактеріальних препаратів у меншому дозуванні. Далі дослідники визначили, що білки з гемолімфи устриць змогли у 2-32 рази підвищити ефективність класичних антибіотиків – ампіциліну, гентаміцину, триметоприму і ципрофлоксацину, що є найбільш «ураженими» глобальною проблемою антибіотикорезистентності. Окрім бактерій роду Streptococcus, ці протеїни покращили дію препаратів проти Pseudomonas aeruginosa та Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis та Staphylococcus aureus.
Джерело досліджень: Southern Cross University