У межах нового експерименту дослідники стимулювали блукаючий нерв здорових добровольців, довівши, що вплив на нерв запускає згортання крові. Вчені вважають, що такий «нейро-турнікет» дозволить запобігти серйозним крововтратам під час хірургічних втручань.
Дослідники з Національного інституту медичних досліджень імені Файнштайна в Нью-Йорку виявили, що електрична стимуляція блукаючого нерва сприяє утворенню фібрину в крові для здорової коагуляції. Це перший доказ можливості існування та використання так званого «нейро-турнікету» – механізму впливу на мозок для зменшення кровотечі. За словами хірурга Джареда Хастона, якщо клінічні дослідження цього механізму доведуть його ефективність у згортанні крові та зменшенні крововтрат, техніка стимуляції блукаючого нерва може стати одним з інструментів планової хірургії, спрямованим на профілактику серйозних втрат крові під час операцій.
Згідно зі статистикою, надмірна крововтрата є ускладненням приблизно 1,5% планових операцій. Водночас незначні крововиливи, що все ж можуть вплинути на подальше відновлення пацієнта, трапляються практично в усіх різновидах хірургічних втручань. Зазвичай для зупинення кровотечі лікарі покладаються на використання швів, кліпсів, пов’язок та турнікетів, які фізично перешкоджають надходженню крові до пошкодженої ділянки тіла. Однак, на думку доктора Хастона, зменшення ймовірності крововтрати зробило б хірургічні втручання значно безпечнішими: запобігти проблемі завжди краще, ніж розбиратися з її наслідками. Він та його колеги вперше замислились над механізмом «нейро-турнікету» приблизно 20 років тому, коли вони виявили, що стимуляція блукаючого нерва може модулювати запалення. Цей нерв виходить з мозку та поділяється на численні відділи, що грають критичну роль у регуляції парасимпатичної нервової системи. Первинні експерименти на тваринах показали, що стимуляція блукаючого нерва дійсно зменшує крововилив при незначних порізах, але вченим знадобилося багато років, аби розібратися із принципом роботи цього механізму.
Тогорічне дослідження команди доктора Хастона продемонструвало, що стимуляція блукаючого нерва активує імунні Т-клітини, які активують тромбоцити в селезінці. Активовані тромбоцити отримують здібність прикріплятися один до одного та до місць пошкодження, тим самим перекриваючи їх та перешкоджаючи крововиливу. Навіть в мишей з гемофілією стимуляція нерва покращувала коагуляцію крові. Цьогоріч вчені вирішили перевірити, чи цей механізм так само працює в людському організмі. Разом з біомедичною компанією Five Liters вони зібрали здорових добровольців та проаналізували їхню кров до та після 30-хвилинної стимуляції вушної гілки нерва з допомогою спеціального апарату. Після стимуляції в крові учасників експерименту спостерігалося підвищення кількості елементів крові, що відповідають процесу коагуляції.
За словами дослідників, у хірургії є практика призначення превентивних доз антибіотиків та знеболювальних препаратів для зниження ризику інфекції та зменшення болю після операції. Було б чудово, якби існували безпечні неінвазивні методи зниження ризику кровотечі під час операції та у післяопераційний період. Якщо у подальших клінічних випробуваннях вченим вдасться повторити та масштабувати ефект «нейро-турнікету» у пацієнтів, які тією чи іншою мірою страждають від кровотечі, то цей механізм може зайняти це вакантне місце.