Заплямована копія Великої хартії вольностей, придбана для бібліотеки Гарвардської школи права за $27,50, виявилася оригіналом. Аналіз документа підтвердив, що ця Маґна Карта була випущена у 1300 році та є однією з семи копій хартії, що збереглися до нашого часу.

У 1946 році керівництво бібліотеки Гарвардської школи права придбало для своєї колекції копію Великої хартії вольностей – документа 1215 року, котрий обмежував владу монарха та захищав права людини. Маґна Карта із пошкодженнями від вологи та механічного зносу отримала позначку HLS MS 172. Протягом десятиліть вважалося, що цей папірець був лише більш пізньою копією оригіналу, однак згодом дослідники виявили, що насправді – це рідкісна версія перевипуску Великої хартії вольностей, виготовлена за часів правління Едуарда I Довгоногого. Історик Девід Карпентер, який спеціалізується на середньовіччі, вивчав цифровий архів бібліотеки Гарвардської школи права, коли він натрапив на HLS MS 172.

З першого погляду йому здалося, що цей документ виглядав радше як оригінальна Маґна Карта XIII сторіччя, а не більш пізня копія ранніх версій документа. У інтерв’ю Washington Post Карпентер розповів, що він упізнав оригінал за кількома характерними ознаками. Все в ньому виглядало максимально автентично та відповідно до оригінальних документів – розміщення тексту, його зміст, шрифт та велика літера «Е» від імені короля «Edwardus». Аби перевірити свої здогадки, він одразу звернувся до колеги з Університету Східної Англії Ніколаса Вінсента.

Маґна Карта, що з середньовічної латини перекладається як Велика хартія, була написана у 1215 році групою англійських баронів, які прагнули закріпити права і привілеї феодальної знаті, надати свободу дій церкві та зобов’язувати короля дотримуватися державних законів. Під тиском баронів, до яких згодом приєдналися й містяни та лицарі, англійський король Іоан Безземельний скріпив документ своєю печаткою. Він складався з 63 статей, які обмежували свавілля монарха-тирана, надавали певні привілеї лицарству, деяким категоріям купців і верхівці вільного селянства, а також закріпляла окремі права громадян загалом. Маґна Карта стала першим в історії документом, створеним для гарантування елементарних прав людини. Згодом вона лягла в основу британської конституції, заклавши основи обмеженої монархії, а також стала прикладом для аналогічних документів в інших країнах. До наших часів збереглися чотири копії оригінального випуску хартії 1215 року.

У наступні десятиліття було випущено ще декілька версій документа, а саме – остаточна версія у 1225 році та серія її підтверджень. Едвардова Маґна Карта 1300 року стала останнім прикладом підтвердження остаточної версії хартії 1225 року англійським монархом. Карпентер та Вінсент попросили експертів бібліотеки Гарвардської школи права відсканувати документ за допомогою інструментів спектральної та ультрафіолетової візуалізації. Ці методи сканування дозволяють встановити вік документа, надаючи інформацію про склад паперу та чорнил. До того ж історики слово за словом порівняли цю копію з іншим оригіналом 1300 року. Едвардова Маґна Карта відрізнялася від попередніх версій хартії за кількома дуже важливими, але важкопомітними рисами: усі їх вдалося ідентифікувати в HLS MS 172.

Як же оригінальна Маґна Карта могла опинитися в Гарвардській школі права? У 1945 році ветеран Королівських військово-повітряних сил вирішив продати успадкований ним документ, помилково датований 1327 роком, на аукціоні Sotheby’s. Британське видавництво Sweet & Maxwell, що спеціалізується на юридичних публікаціях, придбало його за £42. Приблизно за місяць бібліотека Гарвардської школи права викупила його за $27,50 (приблизно $450 з урахуванням інфляції). Можна припустити, що якби цей документ потрапив на аукціон сьогодні, його вартість була б набагато вищою. Для порівняння – у 2007 році копію видання 1297 року було продано за $21,3 мільйона. За словами Карпентера, це – фантастична знахідка. Велика хартія вольностей з колекції Гарвардського університету заслуговує на увагу та повагу – не як заплямована та вицвіла копія, а як оригінал одного з найвидатніших документів в історії людства та попередник демократичних конституцій світу.

Джерело зображень: Harvard Law School