Генеративні системи штучного інтелекту поглинають величезні обсяги даних, і в їхньому меню нерідко трапляються матеріали, що перебувають під захистом авторського права. Їхні автори тепер можуть дати відсіч ШІ завдяки HarmonyCloak – системі, що вбудовує в пісні певні дані. Це втручання є недоступним для людського вуха, але воно заважає алгоритму використовувати елементи оригінального твору для навчання та подальшого відтворення.
Щоби згенерувати чергове «фото» для Facebook, що змусить натовп простосердих бабусь вихваляти фейкового хлопчину, який начебто створив гігантського Ісуса з курячих яєць та цукіні, система ШІ спочатку має проковтнути неймовірний обсяг інформації. Чим більше контенту споживають такі моделі, тим більш детальним, точним та різноманітним є результат їхньої роботи. Компанії на кшталт OpenAI, Anthropic та ін. активно використовують для цього будь-які дані, що є доступними в інтернеті. Чи не єдиною юридичною перепоною на їхньому шляху є авторське право, але усе частіше розробники ШІ нехтують недоторканістю захищеного ним контенту. Наприклад, представники Nintendo були вкрай незадоволеними, коли Meta AI дозволила своїм користувачам генерувати стікери та емоджі у вигляді персонажів франшизи Mario зі зброєю та іншими неоднозначними атрибутами. Великі власники ексклюзивного контенту зазвичай мають ресурси, аби засудити ШІ-компанії за протиправне використання їхнього доробку або запропонувати вигідні угоди з ліцензування, але такі методи самозахисту є недоступними для менших творців.
Команда дослідників з Університету штату Теннессі та Ліхайського університету розробила новітній інструмент, що може допомогти музикантам захистити свої творіння від експлуатації алгоритмами ШІ. Система HarmonyCloak працює методом створення в композиції додаткового шару «шуму». Він не заважає звичному відтворенню музику, але «вуха» алгоритму не зможуть його позбутися. Цей шум динамічно зливається зі специфічними характеристиками музичного твору, але залишається нижчим за поріг чутності людського вуха. Водночас ШІ не може розрізнити, які елементи є частиною пісні, а які можна було б проігнорувати, що зводить нанівець його спроби відтворити композицію. За задумом творців HarmonyCloak, музиканти можуть використовувати цей інструмент, щоби захистити свій контент перш ніж завантажувати його в інтернет або у базу стрімінгових сервісів, де він може потрапити до невода пошукових алгоритмів штучного інтелекту. До речі, автори візуального контенту вже використовують аналогічні системи.
Ця система може працювати за двома алгоритмами: унікальним, спрямованим на конкретну модель ШІ, або універсальним, який зможе збити з пантелику одразу декілька моделей, хоч і з дещо менш складним для «розшифрування» результатом. Творці HarmonyCloak зазначили, що, оскільки їхня система працює з індивідуальними особливостями кожної композиції, ШІ знадобиться розпізнати дуже специфічні параметри, що є особливими для кожного треку, щоби «зламати код». Це не неможливо, але достатньо складно, аби подібні ситуації не траплялися дуже часто.