Ель Охо – дивовижний безлюдний плавучий острів, розташований у болотяній місцевості дельти річки Парана в Аргентині. Його назва, що перекладається як «око», походить від незвичайної форми острова, який нагадує ідеально кругле око. Ба більше, це око рухається, коли острів повільно обертається в невеликому круглому озері.
Невідомо, коли утворилося це диво світу, але вперше на глобальному рівні про нього стало відомо у 2016 році завдяки кінорежисеру Серхіо Нейспіллеру, який досліджував дельту Парани для документального фільму. Його команда пролітала над дельтою на гелікоптері, коли раптом вони побачили острів, що виділявся на фоні одноманітної рослинності. З повітря він виглядав наче бездоганне коло, навколо котрого рясніла насичено темна вода. Зазвичай води в дельті є дуже каламутними, але в цьому озері з темним дном вода була абсолютно прозорою.
Пізніше команда Серхіо відшукала острів на архівних супутникових мапах Google Earth від 2003 року. У 2016 році Нейспіллер та гідроінженер Рікардо Петроні ініціювали збір на експедицію до острова, аби вивчити його з повітря з допомогою дронів та здійснити занурення в озеро для взяття зразків води та ґрунту для аналізу. На жаль, їхня ініціатива не отримала очікуваної підтримки, тож вони були змушені відмовитися від дослідження. Втім, під час збору матеріалу для документального фільму вони все ж дізналися, що місцеві жителі не просто знали про існування Ель Охо, але й мали для нього місце в системі своїх вірувань та упереджень. Так, деякі з них побоювалися наближатися до таємничого острова, вважаючи, що він був місцем проживання стародавнього божества. За даними видання El Cronista, згідно з більш сучасними теоріями, цей острів нібито є базою нацистів та НЛО. Однак досі ніхто не зміг надати докази на підтримку цих тверджень.
Ель Охо повільно плаває всередині кристально чистого озера, такого ж ідеально круглого, як і він сам. Згідно з публікаціями в журналі El Observador, чіткі лінії та форми острова й узбережжя острова є наслідком процесу обопільної ерозії. Острівець завширшки приблизно 118 метрів практично повністю складається з рослинної матерії. Він повільно обертається навколо своєї осі та плаває озером за годинниковою стрілкою, поступово обточуючи та розширюючи узбережжя озера, утворюючи з нього бездоганний диск. Експерти очікують, що згодом під впливом ерозії розмір острова зменшиться. Ймовірно, його рух відбувається під впливом підводної течії. На думку вчених, цей феномен дуже схожий на гігантські льодові диски, що утворюються у водоймах із повільною течією та певним рельєфом дна та берегів, наприклад, на річці Пресампскот поблизу міста Уестбрук, штат Мен, або в естонській річці Вігала.