Надзвичайно рідкісні та витривалі диявольські коропозуби, що мешкають в озері печери Девіл-Хоул в Долині Смерті, нещодавно пережили неочікуваний шторм. Води печерного озера сколихнув землетрус, епіцентр котрого знаходився у більш як 800 км від унікальної екосистеми.

5 грудня в Тихому океані неподалік від узбережжя Північної Каліфорнії стався землетрус магнітудою 7.0. Через дві хвилини після перших поштовхів, їхній відголос відчули на собі унікальні мешканці печери Девіл-Хоул. За словами дослідників, на поверхні печерного озера було зафіксовано сейші – стоячі хвилі великого періоду – заввишки майже 60 см. Зазвичай ця водойма є дуже тихою та спокійною, адже завдяки розташуванню її пул, що знаходиться на дні обваленої карстової печери, є добре прихованим від сильного сухого вітру, притаманного Долині Смерті. Згідно з пресрелізом від Служби національних парків США, раптовий шторм приніс хаос до мілкого шельфу печерного озера, який є основним місцем нересту диявольських корозубів. Нетипові для цієї водойми хвилі змили більшість органічної маси з мілини, скинувши її до віддаленіших ділянок печери завглибшки 150 метрів.

Простими словами, у короткостроковій перспективі це дуже погано для коропозубів. Біолог Кевін Вілсон пояснив, що сейші, ймовірно, знищили значну частину їхньої ікри. До того ж ізольовані від зовнішнього світу риби також втратили велику долю головного джерела харчування – діатомових водоростей, адже хвилі змили їх далі вглиб озера, швидше за все, занадто глибоко, щоби коропозуби могли до них дістатися. Водночас у довготривалій перспективі таке «перезавантаження» печери піде її мешканцям на користь, адже хвилями було зчищено великий шар органічної матерії, розпад котрої сприяв утворенню «кишень» із низьким вмістом кисню.

Диявольські коропозуби перебувають під загрозою вимирання через особливу природу свого дому. Ці унікальні риби можуть жити тільки на мілині озера на глибинах до 25 метрів, отже вони ізольовані від світу в шельфовій частині водойми печери Девіл-Хоул завбільшки 3,3 на 5 метрів, що є найменшим природним середовищем серед усіх відомих різновидів тварин на Землі. Ізоляція коропозубів є наслідком незвичайної геологічної історії регіону. Територія сучасної Долини Смерті, що знаходиться на 86 метрів нижче рівня моря, була дном давнього моря у період від 542 до 251 мільйону років тому. З часом рівень води впав, але поодинокі печерні водойми збереглися, і саме в одній з таких водойм опинилися ці риби.

За оцінками дослідників, диявольські коропозуби живуть окремо від усього світу протягом принаймні 30-50 тисяч років. Умови їхнього життя є дуже несприятливими для здорового розвитку виду, адже вода в озері Девіл-Хоул нагрівається до 32-38 °С, а запаси кисню та їжі є дуже обмеженими. До того ж невеликий розмір популяції призводить до обмеження генетичного пулу. Згідно із дослідженням від 2022 року, диявольські коропозуби є найбільш інбредним видом на Землі. Брак генетичної варіативності ускладнює розмноження та виживання популяції.

У минулому ці унікальні мешканці печери Девіл-Хоул вже неодноразово переживали сейшеві події через віддалені землетруси. Раніше на таке втручання у свій ізольований побут вони реагували посиленням нересту. Проте вчені не впевнені, чи вистачить рибі ресурсів для чергової спроби «відродження» виду. За даними останнього перепису населення печери у вересні, розмір популяції становив 212 особин, що є найбільшим за останні 25 років. Аби допомогти коропозубам впоратися з новим випробуванням, дослідники планують збільшити обсяг прикормки.