Підбір та аналіз літератури – це один із найперших кроків у написанні студентських робіт. Цей процес дозволяє студенту створити фундамент для майбутнього дослідження. У нашій статті ми розглянемо, як правильно підібрати літературу для реферату, курсової, дипломної та інших типів академічних робіт.
Чому потрібно уважно ставитися до підбору літератури?
З погляду перебігу академічного процесу підбір відповідної літератури та складання правильного переліку першоджерел для викладачів є своєрідним підтвердженням того, що студент дійсно приділив увагу розгляду обраної теми роботи. У кожного типу студентської роботи є свої вимоги до обсягу опрацьованих джерел, і коли студент додає до списку різноманітні книги та дослідження суто заради кількості, досвідчений викладач неодмінно це побачить.
З іншого боку підбір та вивчення наукової літератури є важливим рушієм розвитку роботи, що допомагає студенту розвинути обрану тему в правильному річищі. Відповідно, помилки в цьому процесі можуть збити людину з пантелику і призвести до незадовільної якості роботи через хибне розуміння теми. Якщо вам важко розібратися з правилами підбору літератури, компанії, що виконують студентські роботи на замовлення, також надають консультації щодо пошуку та аналізу джерел, а також щодо правильного оформлення робіт, ефективного захисту теми тощо.
Підбираємо літературу: що й де шукати?
Ви обрали тему роботи, а що ж робити далі? Пошук академічної літератури є одним із перших етапів написання роботи після складання плану. Досить часто в процесі затвердження плану науковий керівник може порадити студенту кілька базових літературних джерел, проте основну роботу в цьому напряму все ж доведеться виконати самостійно. Із чого почати? Зважаючи на план, необхідно чітко зрозуміти, які питання має розкрити теоретична та практична частини роботи. Виведіть ключові слова, концепції та методи, пов’язані з обраною темою і рушайте на пошук. Для пошуку студент може використовувати як онлайн, так і офлайн інструменти – інтернет-ресурси, книжки, наукові журнали, дисертації, резюме конференцій та семінарів, документи урядових організацій тощо. Розглядаючи потенційні джерела, необхідно зважати на їхню надійність (наявність рецензування), доступність та релевантність.
Щодо релевантності джерел, то для більшості робіт найоптимальнішим є варіант, коли принаймні ¾ списку літератури складається зі статей, книг тощо, опублікованих протягом останніх 5 років. У разі потреби цитування законів, указів та нормативно-правових актів необхідно обирати лише останні редакції документів. Вимоги до актуальності джерел зумовлені тим, що в науковому світі регулярно з’являються нові дослідження та теорії, тому, якщо тема не стосується ретроспективного аналізу, краще обирати більш начасну літературу. Достовірність інформації є не менш важливою за її релевантність. Так, найбільш надійними джерелами вважаються підручники, наукові статті, дисертації та монографії, а от публікації в популярних виданнях, блогах експертів і просто в інтернеті слід сприймати з обережністю.
І нарешті, про доступність: деякі джерела знаходяться у вільному доступі як у цифровому, так і у фізичному вигляді, але іноді для доступу до інформації доводиться додатково реєструватися, сплачувати підписку, а в певних випадках необхідно, наприклад, бути учасником конференції / семінару. Завдяки цифровізації сучасного наукового та освітнього процесів національні та приватні організації, як-то академії наук, а також багато навчальних закладів не лише мають фізичні бібліотеки, але і створюють власні електронні бібліотеки / бази даних або надають своїм студентам можливість підключатися до інших онлайн-баз даних за університетською підпискою. Серед найпопулярніших та найкорисніших сервісів варто виокремити JSTOR, Scopus, Web of Science, EBSCO тощо. Шукати інформацію в інтернеті можна з допомогою сервісу Google Scholar, підбраючи ключові слова через Google Keyword Planner або Ubersuggest.
Як аналізувати та впорядковувати літературу
Безумовно, яким би не було джерело, для розуміння доцільності його використання для написання роботи необхідно виконати критичний аналіз інформації. Так, варто провести перехресну перевірку достовірності даних, враховуючи їхній контекст та актуальність. Підбираючи літературу, ви зіткнетеся з величезним обсягом інформації. Щоб мати зиск із наукових джерел, їх треба впорядкувати. Сьогоднішні студенти та науковці можуть скористатися сучасними технологічними надбаннями у вигляді різноманітних інструментів для зберігання, обміну, сумісного аналізу та систематизування бібліографії. Це сервіси хмарного сховища на кшталт Google Drive, Dropbox або OneDrive, програми для перегляду різних форматів файлів із функцією створення анотацій та нотаток, а також спеціалізовані утиліти, що допомагають впорядкувати літературу: Zotero, Mendeley, EndNote, Citavi тощо.
До речі, програми для керування бібліографією допомагають не просто спростити сприйняття великих обсягів інформації, але і створити список використаної літератури, дотримуючись правильного формату цитування (APA, MLA, Чикаго чи ін.). Для аналізу інформації краще покладатися на кілька методів опрацювання академічних джерел:
- критичне читання: нову інформацію необхідно розглядати скептично – не сприймайте зміст наукових джерел як факт, перевіряйте прочитане та шукайте підтвердження наведених даних в інших роботах;
- активне читання: не намагайтеся читати літературу по діагоналі, щоби пришвидшити процес. Навпаки, вчитуйтесь, виділяйте важливий зміст, цікаві ідеї, ставте питання та шукайте відповіді в різних джерелах. Так ви краще зрозумієте інформацію та зможете використати її у власній роботі;
- шукайте зв’язки: продовжуючи попередній пункт – пошук зв’язків поміж різними джерелами допоможе вам краще усвідомити контекст та розглянути обрану тему з різних боків;
- рефлексуйте: вивчаючи нову літературу, одразу думайте, як ті чи інші інформаційні аспекти можуть підсилити вашу роботу, спрямувати її розвиток у правильне річище;
- конспектуйте: навіть за умови ефективного впорядкування бібліографії людина не може втримати в голові всю необхідну літературу, тому під час перечитування не просто підкреслюйте / виділяйте цікавинки в тексті, а створюйте короткі структуровані конспекти, що допоможуть вам швидко освіжити пам’ять під час написання роботи.
Варто усвідомити, що, підбираючи літературу, ви не просто збираєте інформацію, а перебуваєте в процесі активного вивчення теми. Використання методів ефективної роботи з джерелами допоможе розвинути оригінальну ідею та сформулювати головні питання й аргументи, щоб створити власне якісне дослідження обраної теми.