У 1923 році завершилося будівництво Аляскинської залізниці. 15 липня під час офіційної церемонії Президент США Воррен Гардінг забив останній «золотий костиль» у залізничне полотно в центральній Алясці, знаменуючи фінал проєкту. Відтоді практично весь час цей символічний елемент перебував у руках приватних колекціонерів за межами Аляски, але тепер він нарешті повертається додому.

Аляскинська залізниця з’єднала внутрішню Аляску з прибережним містом Сьюард, завдяки чому став можливим активний промисловий розвиток дуже багато на ресурси, але важко досяжного штату. Її будівництво почалося у межах приватного проєкту на початку 1900-х років, що дозволив прокласти полотно на 80 км на північ від Сьюарда. Приблизно через десять років федеральний уряд висловив зацікавленість у подальшому розвитку залізниці для розширення гірничої галузі на Алясці. На лінії загальною протяжністю приблизно 800 км Конгрес витратив $35 мільйонів. Згодом, у 1985 році уряд продав залізницю штату за $22 мільйони.

Фінальний церемоніальний костиль, вироблений з 14-каратного золота, Президент Гардінг вбив у полотно поблизу моста Мірс-Меморіал через річку Танана біля поселення Ненана. Ще до 15 липня 1923 року місто Анкоридж презентувало його полковнику Фредеріку Мірсу – головному інженеру залізниці – на пам’ять про його видатну роль у реалізації цього надзвичайно амбітного проєкту. Пізніше Мірс позичив золотий костиль місту для церемонії за участі Президента. Ця подія стала визначною, адже Гардінг був першим Президентом США, що відвідав Аляску, яка отримала статус штату лише у 1959 році. До того ж він був першим та єдиним в історії президентом, що доклав руку до монтажу залізничних костилів, хоч він спершу двічі промахнувся і зміг забити золотий костиль лише з третьої спроби.

Потім цей символічний кріпильний виріб ще багато разів змінював господарів. Він ненадовго з’являвся на публіці в Фейрбенксі у 1967 році та в Анкориджі у 2001 році, залишаючись переважно недоступним для широкого загалу. Його останні відомі володарі, що придбали золотий цвях у 1983 року, нещодавно вирішили знову продати його через аукціонний дім Christie’s. Хоча експерти аукціонного дому очікували, що експонат піде з молотка приблизно за $50 000, попит на нього значно перевищив будь-які припущення.

Покупцями унікальної залізничної реліквії стали Музей міста Анкоридж та місто Ненана, яке було першим домом костиля. Загалом їм довелося заплатити понад $200 000. Про те, що пам’ятка стане частиною аукціону Americana Week директор Музею міста Анкоридж Моніка Шах дізналася наприкінці 2024 року. Перший публічний продаж золотого цвяха за останні 40 років видався їй єдиною можливістю повернути золотий костиль Аляскинської залізниці до рідного штату. Ймовірно, Анкоридж та Ненана будуть по черзі виставляти експонат для публіки. За словами мера міста Ненана Джошуа Ферхагена, цей символічний об’єкт пройшов довгу путь для об’єднання міських та сільських громад за аналогією із залізницею, що стала важливим інструментом розвитку спільних інтересів міст та невеличких поселень на теренах Аляски. Тепер золотий костиль знову посприяв посиленню єдності громад штату.