Хоча дорожня лють – це переважно людський феномен, це не означає, що глобальна автомобілізація ніяк не впливає на тварин. Ба більше, виявилося, що транспортний шум робить деяких птахів значно агресивнішими, наприклад, галапагоських золотистих піснярів-лісовиків.

Дослідники дізналися, що шум трафіку змушує птахів виду Setophaga petechia aureola проявляти більше фізичної агресії до своїх товаришів. За словами співавтора дослідження Чаглара Акчая, крилаті часто використовують вокалізації під час захисту своєї території як інструмент демонстрації сили та агресії. Однак, якщо зовнішній галас заважає нормальному обміну сигналами, блокуючи ключовий канал комунікації між особинами, птахам доводиться вдаватися до інших способів вираження своїх намірів – фізичних.

Галапагоський архіпелаг, розташований за 965 кілометрів на захід від узбережжя Еквадору, є взірцем природної лабораторії. Його унікальне біологічне розмаїття надихнуло Чарльза Дарвіна на створення еволюційної теорії про походження видів. Цей архіпелаг є домом для багатьох ендемічних видів, як то галапагоська гігантська черепаха, морська ігуана, нелітаючий баклан, галапагоський пінгвін та галапагоський золотистий пісняр-лісовик, що став героєм нового дослідження. Setophaga petechia aureola є генетично відмінним від золотистих піснярів-лісовиків, що населяють Північну та Південну Америку, та вважається їхнім незалежним підвидом.

Популяція цих унікальних птахів є здоровою, і вони трапляються практично на всіх островах архіпелагу. Однак, на жаль, останнім часом вони опинилися під впливом людської діяльності, що значно виросла разом із чисельністю людського населення Галапагоського архіпелагу. Так, на фоні приросту кількості туристів на островах місцеве населення щороку збільшується на 6%. Разом з тим росте і число моторизованих транспортних засобів, а автомобільна інфраструктура потроху «відгризає» території ареалу тварин. Під час нового дослідження вчені виявили, що навіть порівняно невелика кількість машин створює достатній рівень шуму, аби стати на заваді нормальній комунікації птахів.

 Дослідники записали звуки золотистих піснярів-лісовиків у 38 різних локаціях в межах архіпелагу: 20 з них були записані на відстані 50 метрів від найближчих доріг, а інші 18 – на відстані понад 100 метрів від доріг. Вчені також записали шум трафіка на островах, а потім відтворили ці звуки поряд із птахами для імітації чужинців у різних умовах. Далі вони спостерігали, як змінюються пісні та поведінка птахів у відповідь на подразники. За словами Чаглара, його колеги помітили в пернатих, що населяли території понад із дорогами, найбільш виражені фізичні реакції та прояви агресивної поведінки. Наприклад, піснярі багаторазово наближалися до динаміків та літали над ними, підкреслюючи свою присутність. Водночас птахи, що жили далі від дороги, демонстрували значно менше агресії.

Вчені зазначили, що негативний ефект трафіку був виражений навіть на острові Флореана, де цей трафік складається всього з десяти автомобілів. Отже, навіть мінімальний досвід взаємодії з транспортним шумом впливає на здатність пташок до комунікації та їхню реакцію на галас. Дослідники також помітили, що на острові Санта-Круз піснярі збільшили тривалість своїх пісень, додатково адаптувавшись до ефекту автомобільного трафіка. Ще одна методика адаптації передбачала підвищення мінімальної частоти співу, завдяки чому птахи краще чули одне одного на фоні низькочастотного шуму машин. Акчай наголосив, що дослідження його команди дуже яскраво демонструє, наскільки сильним є вплив людської діяльності та тварин навіть у відносно віддалених локаціях на кшталт Галапагоських островів. Також воно дуже добре проілюстровало важливість гнучкості поведінки та вміння адаптуватися для збереження розмаїття дикої природи.