Найстаріший відомий дослідникам у світі предмет одягу – це Тарханська сукня, проста сорочка з V-подібним вирізом, яку протягом багатьох десятиліть вважали простим ганчір’ям.

Понад п’ять тисячоліть тому єгипетський ткач створив на замовлення просту лляну сукню, ймовірно, не усвідомлюючи, що тисячоліття потому вона стане одним з найцінніших об’єктів археологічних досліджень. Тарханська сукня, датована за допомогою радіовуглецевого аналізу 3482-3102 роками до нашої ери, є найстарішим відомим тканим предметом одягу, тобто таким, який був покроєний відповідно до тіла людини, а не драпірований чи огорнутий та зав’язаний. Його у 1913 році знайшов сер Фліндерс Пітрі – англійський археолог та єгиптолог, команда якого розкопала мастабу – велику прямокутну гробницю давньоєгипетської знаті – поблизу міста Тархан, у 60 кілометрах на південь від Каїра. Пітрі виявив понад 2000 поховань Тарханського некрополя, більшість з яких походили з епохи Раннього царства (~3100 рік до нашої ери, коли фараони вперше почали правити об’єднаним Єгиптом).

Всередині мастаби Пітрі знайшов те, що він ідентифікував як «велику купу лляної тканини», яку минулі розкрадачі гробниць, схоже, відкинули вбік. Хоча він привіз сукню з собою до Великої Британії, вона аж до 1977 року лежала осторонь, допоки реставратори Музею Вікторії та Альберта в Лондоні зрозуміли, що вона являє собою насправді. За даними Музею єгипетської археології Пітрі, Тарханська сукня скроєна з трьох фрагментів тканини, вручну витканої з льону (Linum usitatissimum). Рукави та ліф мають оздоблення у вигляді складок-плісе. На жаль, нижня частина цього предмета одягу, схоже, була втрачена, тому важко сказати, чи це була сорочка, туніка або сукня. На думку експертів, цей предмет пошили для молодої, стрункої жінки.

Текстильні вироби з натуральних матеріалів дуже швидко псуються та розпадаються. Тому збереження будь-якої тканини в археологічному контексті є дуже цінним випадком, а збереження цілих або майже цілих предметів одягу – це абсолютно виняткова ситуація. У 2016 році дослідники провели радіоізотопне дослідження сукні, що підтвердило давність тарханського вбрання, яке було виготовлене «на світанку Першої династії». Вчені зазначили, що, ймовірно, тоді такий одяг вважався дуже модним, адже приклади поховального мистецтва цього періоду нерідко зображали померлих у подібних сорочках. Втім, на думку дослідників, Тарханська сукня не була виключно поховальним вбранням: вони виявили на тканині сліди зносу, що може свідчити про те, що жінка, яка належала до давньоєгипетської еліти, протягом певного часу носила її. Цей приклад покроєного, приталеного та, ймовірно, пошитого на замовлення вбрання є важливим джерелом інформації про стан текстильної індустрії під час розквіту давньоєгипетської цивілізації.