Великий міліметровий радіотелескоп Атаками тимчасово зупинив роботу, оскільки вперше за 12 років сніг не просто вкрив найпосушливішу пустелю у світі, але й досяг головного операційного центру обсерваторії.

Минулого тижня астрономи, що базуються в обсерваторії ALMA у північній частині Чилі, прокинулися до доволі радикальної зміни пейзажу. Найпосушливіша на Землі пустеля Атакама, відома своїми скелястими ландшафтами, що нагадують червону поверхню Марса, натомість була вкрита шокуюче білою сніжною ковдрою. Атакама займає 105 000 км² території на півночі Чилі й в основному складається з соляних басейнів, піску та потоків кислої лави в напрямку Анд. Для цієї екосистеми опади у будь-який сезон є великою рідкістю, адже через унікальну регіональну географію вона перебуває в так званій подвійній дощовій тіні.

На захід від пустелі розташоване узбережжя Тихого океану, де на північ протікає холодна течія Гумбольдта. Вона охолоджує повітря над узбережжям, обмежуючи конвекційні процеси, необхідні для утворення дощових хмар. Зі сходу рух атмосферної вологи з материка блокують високі Анди. По всій Атакамі мізерний обсяг вологи концентрується в морському тумані, відомому серед місцевих мешканців як каманчака. Водночас у деяких ділянках пустелі ніколи не було зареєстровано опадів. Єдиною частиною Атаками, де подекуди випадає сніг, є високогірні плато. На висотах понад 5000 метрів, наприклад, на плато Чайнантор, де розташований основний масив обладнання обсерваторії ALMA, протягом року може випадати від 20 до 79 см снігу. Зазвичай сніг з’являється в період, відомий як «альтипланічна зима». Цей феномен описує локальне погодне явище, яке приносить опади в лютому та протягом зими Південної півкулі в червні та липні. За словами кліматологів, іноді взимку шторми, які підживлюються вологою з Тихого океану, можуть доносити опади на прибережні райони Атаками.

Проте сніг на висоті 2896 метрів, де знаходиться головний операційний центр обсерваторії ALMA, є надзвичайно рідкісним явищем. Локальні ЗМІ повідомили, що минулого тижня цю місцевість засніжило вперше за 12 років. Ця подія виявилася настільки безпрецедентною, що астрономам довелося призупинити наукові операції в обсерваторії. Ба більше, антени довелося перевести у «режим виживання», оскільки вітрохолодовий індекс сягнув відмітки -28 °C. Для захисту обладнання його тимчасово переорієнтували за вітром. Після закінчення шторму спеціалісти негайно починають огляд кожної антени, щоб якомога швидше відновити штатну роботу, адже саме після снігопадів виникають одні з найкращих умов для спостережень. Холод допомагає знизити вологість повітря, що найбільше зашкоджує якості вимірювань телескопів. Хоча сніг у пустелі не є безпосередньо пов’язаним зі зміною клімату, кліматичні моделі вказують на те, що з часом такі події траплятимуться частіше.