Найменший у світі бездротовий літаючий робот був створений дослідниками з Університету Каліфорнії (Берклі). Аби мінімізувати розміри та вагу бота, системи живлення та управління вчені перемістили за межі крихітного тіла пристрою завширшки менш як сантиметр.

Робот має всього 9,4 мм завширшки та важить лише 21 мг. Це творіння професора Лівея Ліна та його команди з Берклі. За словами дослідників, цей невеликий гаджет імітує техніку польоту джмелів. Як і комаха, він може зависати в одному місці, рухатися вертикально та горизонтально, а також влучати у маленькі мішені. В майбутньому подібні мікродрони зможуть виконувати різноманітні завдання, наприклад, запилювати сільськогосподарські культури або вивчати простори, що є занадто тісними для звичайних коптерів. Корпус робота надруковано з полімерів з допомогою 3D-принтера: він має горизонтальний пропелер з чотирма лопатями, оточеними балансувальним кільцем. На кінці центральної осі поміж лопатями розташовано крихітне вертикальне кільце, в якому зафіксовані два постійних неодимових магніти у формі шайби 1 на 0,55 мм.

Цей мініатюрний бездротовий літаючий робот живиться та керується змінним магнітним полем, яке генерується вздовж однієї осі. Обидва магніти пристрою одночасно притягуються до цього поля та відштовхуються ним, завдяки чому пропелер починає обертатися, створюючи підіймальну силу. Коли робот підіймається у повітря, балансувальне кільце підтримує інерцію обертання, підвищуючи стабільність завдяки гіроскопічному ефекту. Рівномірне підвищення або зниження сили магнітного поля змушує робота рухатися вверх або вниз, сповільнюючи або прискорюючи обертання гвинта. Також, змінюючи силу магнітного поля на горизонтальній відстані, можна відповідно рухати бота вперед, назад або вбік.

 Наразі робот може літати тільки пасивно, адже він не має жодних сенсорів, які б фіксували його розташування та траєкторію руху. Отже, на відміну від літаків або звичайних безпілотних літальних апаратів, він не здатний адаптуватися до змін у середовищі. Йому легко задати правильний курс, але будь-які коливання в довкіллі, наприклад, навіть легкий вітрець, можуть збити його зі шляху. Професор Лівей та його колеги планують додати інструменти для активного контролю польоту, але однаково залишаються певні перепони для повсюдного використання такого робота. Так, йому потрібне сильне магнітне поле, створюване електромагнітною котушкою. Зменшення корпуса до розміру комара може зробити такий пристрій достатньо легким, аби на нього можна було впливати з допомогою слабшого магнітного поля, наприклад, завдяки скерованим радіохвилям.

Джерело фото: Adam Lau/Berkeley Engineering