Китайські дослідники знайшли рештки кота – настільки маленького, що він міг би вміститися в одній долоні. Скам’янілість було виявлено глибоко в печері Хуалундун, де колись жили ранні люди. Найменшого в історії представника родини котових ідентифікували як новий вид Prionailurus kurteni.

Крихітний кіт, що жив на півдні сучасного Китаю приблизно 300 тисяч років тому, належить до роду азійських котів Prionailurus, сучасні представники котрого й досі поширені на території Південної Азії. Сучасні азійські коти є близькими за розміром до звичайних домашніх кішок, середня довжина тіла та вага яких становить 70 см та 4,5-5 кг. Prionailurus kurteni був значно меншим за своїх потенційних нащадків та доволі схожим за розміром до сучасних рекордсменів серед мікрокотів – чорноногого кота, також відомого як мураховий тигр, та плямисто-рудого кота. Довжина їхніх тіл становить від 35 до 52 см та від 35 до 48 см відповідно, а вага може варіюватися від 0,9 до 2,5 кг. На жаль, у печері дослідникам вдалося знайти лише крихітний скам’янілий фрагмент корпусу нижньої щелепи кота з двома зубами. З огляду на його параметри вчені змогли припустити, що особини Prionailurus kurteni також виростали до 50 см у довжину та важили приблизно 1 кг.

Коти є звичним атрибутом життя впродовж всього четвертинного періоду – найновішого періоду історії Землі, що почався 2,588 млн років тому і триває дотепер. Втім, вивчення скам’янілих залишків давніх азійських котів є дуже ускладненим тим, що майже завжди вони жили у лісовому середовищі, де не лише м’які тканини, але й кістки доволі швидко деградують та стають частиною природи. Як наслідок, до наших часів збереглося дуже мало зразків давніх видів родини Prionailurus. Однак у захищеному від чинників зовнішнього впливу середовищі, як то у печері, кістки вмерлих тварин мають більші шанси фосилізуватися, завдяки чому сучасні вчені можуть їх дослідити. На думку дослідників, Prionailurus kurteni міг завітати до печери Хуалундун у пошуках здобичі, наздоганяючи щура або мишу, яких привабили залишки їжі ранніх людей.

Аналіз фрагмента щелепи Prionailurus kurteni дозволив вченим зв’язати давніх азійських котів із ще одним прародичем свійських котів – манулом (Otocolobus manul), що живе й в наш час. Хоча й раніше було відомо, що азійські коти та манули мають спільну історію, знахідка з печери Хуалундун стала першим викопним доказом цього зв’язку. Згідно з дослідженням, родина азійських котів є однією з найрізноманітніших серед котових Південної та Південно-Східної Азії. Сьогодні вона представлена п’ятьма видами, поширеними в межах всього регіону. Ідентифікація нового викопного виду розкриває минуле біологічне розмаїття цього роду. Ця знахідка надихнула вчених на систематизацію вивчення скам’янілостей котових, знайдених у Китаю та по всьому світі, для більш детального дослідження історії еволюції цих тварин.