Рак підшлункової залози вважається одним з найагресивніших онкологічних захворювань та характеризується надзвичайно несприятливими прогнозами. Тому вчені були дуже вражені тим, наскільки ефективним виявився їхній підхід. На етапі доклінічних випробувань унікальної вакцини їм вдалося позбутися всіх ракових клітин.

Новаторська робота дослідників із Західного резервного університету Кейса спрямована на подолання протокової аденокарциноми – найпоширенішого виду раку підшлункової залози. Онкологічні захворювання вражають цей орган не так часто, як молочні залози, простату, легені чи шлунково-кишковий тракт, але у його випадку вони є особливо підступними. Зазвичай рак підшлункової залози залишається непоміченим, доки не починає давати метастази, а на цьому етапі лікування полягає лише в тому, щоб виграти людині трохи більше часу. П’ятирічне виживання пацієнтів з місцево розповсюдженим РПЗ становить всього 13,3%.

Принцип дії вакцини проти протокової аденокарциноми полягає у запрограмованому впливі на найпоширеніші мутації, що спостерігаються в пухлинних клітинах цього виду раку, з використанням завантажених антигенами наночастинок. Вони стимулюють імунну систему хворого, навчаючи її атакувати клітини пухлини. На етапі доклінічних випробувань, які проводилися на ізольованих клітинних культурах та тваринах, цей метод дозволив знищити рак у більш ніж половині «мішеней». В основі ідеї вакцини лежала гіпотеза про те, що специфічне ураження множинних мутантних онкогенів всередині однієї пухлини може подолати її природу гетерогенність (неоднорідність) та посилити природну протипухлинну імунну відповідь організму.

Цікаво, що створення такої вакцини є суттєвим відхиленням від тенденції персоналізованої медицини. Її творці прагнуть надати людству універсальний терапевтичний інструмент, забезпечивши протипухлинним імунітетом пацієнтів з РПЗ, а також людей, які мають підвищений ризик його розвитку. Терапія із застосуванням вакцини, яка активує пухлинно-реактивні T-лімфоцити, передбачатиме три ін’єкції протиракових наночастинок з додатковим інгібітором імунної контрольної точки для посилення можливості організму боротися з пухлинами, обмежуючи здатність пухлин уникати виявлення імунними клітинами. На думку дослідників, така терапія може використовуватися й з метою профілактики раку підшлункової залози у пацієнтів з генетичною схильністю до захворювань цієї групи.

Після успіху ранніх доклінічних випробувань вакцини дослідники планують перейти до перевірки її ефективності та безпеки на різних тваринних моделях, а пізніше розпочати тести за участі людей. Для неінвазивної оцінки терапевтичного ефекту цієї методики вчені використовуватимуть передову технологію магнітно-резонансної молекулярної томографії. Такий підхід не лише сприятиме оцінці ефективності нановакцини у режимі реального часу, але й слугуватиме цінним джерелом інформації для створення формул вакцин для інших онкологічних захворювань та оптимізації протоколів імунотерапії.