Великий та міцний дзьоб, широкі крила з розмахом майже два метри, сильні ноги, озброєні грізними кігтями, та велична біла голова білоголових орланів створюють потужний образ, із яким можуть позмагатися не так вже багато інших птахів Північної Америки. Всупереч популярності цих хижаків, їхня постать огорнена численними міфами: пропонуємо вам ознайомитися із найвідомішими з них.

Національний птах США

Птах виду Haliaeetus leucocephalus прикрашає собою Велику печатку Сполучених Штатів ще від 1782 року. Образ білоголових орланів також міститься на американській валюті, військових знаках та міріядах патріотичних товарів. Втім, насправді увесь цей час орлан не був визнаним національним птахом країни. Зубр став національним ссавцем у 2016 році, а дуб – національним деревом ще у 2004 році. Однак величний білоголовий орлан, що так тісно пов’язаний з історією та державними атрибутами, отримав офіційний статус лише в грудні 2024 року, коли президент Джо Байден підписав відповідний двопартійний законопроєкт. Відомо, що один із батьків-засновників США та творців Великої печатки Бенджамін Франклін мав сумніви щодо використання орлана як символу країни, оскільки, на його думку, він має погані моральні риси та не заробляє на життя чесною працею, та волів обрати птахом США хоробру й працьовиту індичку.

Білоголовий орлан: хижак чи мерлятник?

Завдяки великому зросту, гострому дзьобу та довгим кігтям білоголових орланів ні в кого не виникне сумнів у тому, що цей птах є дуже грізним хижаком. Haliaeetus leucocephalus полюють на рибу, водоплавних птахів, плазунів, земноводних, ракоподібних, невеликих ссавців та безхребетних. Але для більшості орланів такий спосіб видобутку їжі є радше альтернативним планом, адже найбільше вони полюбляють споживати падло, у тому числі й занепалу домашню худобу. Доволі багато часу білоголові орлани проводять вивчаючи узбережжя в пошуках мертвої риби або іншої здобичі, яку залишили вовки, ведмеді та інші хижі тварини. Якщо ж пошук залишків чужого застілля виявляється марним, то Haliaeetus leucocephalus охоче вдаються до клептопаразитизму – викрадення здобичі в інших хижаків. Наприклад, скопи, що є дуже вправними риболовами, дуже часто програють свій улов голодним білоголовим орланам.

Англійська назва білоголових орланів: чому ці птахи виявилися «лисими»?

У багатьох мовах вид Haliaeetus leucocephalus так чи інакше відомий як білоголовий, але англомовні країни чомусь величають його «лисим» – «bald». Насправді така назва є лише скороченням від оригінальної назви птаха – piebald, тобто «строкатий» або «рябий», що описує не білу голову орлана, а забарвлення його оперення загалом. Молоді особини мають пір’я різних відтінків коричневого із нерівномірними білими або світло-коричневими плямами. Приблизно у віці чотирьох-п’яти років птах змінює оперення на практично повністю темно-коричневе, за винятком білої голови, верхньої частини шиї та хвоста.

Яким насправді є голос білоголових орланів?

Якщо вам колись доводилося бачити білоголових орланів у фільмах, серіалах або по телевізору, ви запевне чули його потужний пронизливий крик – грізний, мужній та величний. Його важко сплутати з голосами інших птахів, чи не так? Виявляється, що в реальності цей голос належить значно більш мініатюрному та скромному неоарктичному канюкові. Всупереч своєму мужньому вигляду, білоголовий орлан має дуже слабенький голос, а його крики більше схожі на високий свист, дзвін чи низьке хихикання.