Коли торнадо сходить на заселені регіони, його голосну, руйнівну та небезпечну присутність важко не помітити. Однак часом ці вихри проходять безплідними та безлюдними землями. Слід саме такого торнадо абсолютно випадково знайшов чоловік, який роздивлявся супутникові знімки рівнини Налларбор на півдні Австралії. Завдяки його повідомленню вчені виявили, що потужний вихор залишив шрам посеред пустелі та дивом залишався непоміченим протягом майже двох років.
Рівнина Налларбор – це велика плоска практично позбавлена дерев пустельна місцевість, що лежить на північ від Великої Австралійської затоки. На цій величезній території немає ані поселень, ані води, ані доріг чи стежок, а її назва перекладається з латини як «бездеревна»: nullus (ніщо, або жоден) і лат. arbor (дерево). Більшість рослинності рівнини представлена пустельними травами та чагарниками. Ще однією особливістю цієї місцевості є наявність карстових печер, які утворилися мільйони років тому, коли вода розчиняла вапняки, що складають основу ландшафту. Відповідно, на кадрах супутникової зйомки Налларбор виглядає доволі одноманітно, завдяки чому добре помітно отвори печер. Нещодавно печерний ентузіаст буденно вивчав рівнину в архівах Google Earth, вишукуючи нові карстові порожнини, коли раптом він помітив на землі дивний слід. Це була довга смуга, що нагадувала величезний наскальний малюнок чайки.
Згодом новини про це дивне відкриття дійшли до дослідників з Університету Кьортіна в Перті. Вчені також взялися за вивчення архіву супутникових знімків та метеорологічних зведень регіону, завдяки чому вони дійшли висновку, що в листопаді 2022 року рівниною Налларбор пронісся потужний торнадо. За словам геолога Матея Ліпара, без сучасних технологій цей приклад розгулу природних стихій так і залишився б непоміченим.
У період з 16 до 18 листопада того року в регіоні проходила система низького атмосферного тиску з холодним фронтом, яка і могла породити той вихор. Дослідники також відвідали рівнину, щоб побачити шрам від торнадо на власні очі. Слід і досі був дуже видимим – навіть через півтора року після події. Смуга винищеної рослинності сягала 11 кілометрів завдовжки та від 160 до 250 метрів завширшки. Експерти також помітили так звані циклоїдальні сліди – ланцюги темних петель, утворених вихором на землі. За оцінками вчених, це був торнадо другої або третьої категорії за шкалою Фудзіти, що рухалося на схід протягом 7-13 хвилин. Швидкість вітру в ньому могла перевищувати 200 км/год. Торнадо такої сили є нечастим явищем для Австралії, і, на щастя, уся сила цього вихору припала на безлюдну рівнину Налларбор.
