Гнізда є важливою частиною життєвого циклу багатьох тварин, оскільки від їхнього розташування, розміру, якості та захищеності залежить виживання потомства та його здатність до самостійного існування. Різноманітність видів виливається у таке ж широке різноманіття типів гнізд. Серед безлічі подібних споруд особливо вирізняється рекордне гніздо білоголового орлана, яке було визнано найбільшим у світі.
Білоголові орлани є прикладом моногамного виду, представники якого утворюють пари на все життя, за винятком тих випадків, коли з якоїсь причини у них не вдається створити власне потомство або якщо одна з птахів гине. Закріплення «союзу» відбувається шляхом вибору місця для гнізда. Як у зборі матеріалів – гілок, сучків, стебел кукурудзи, сухих трав і навіть водоростей, так і в будівництві беруть участь обидва «партнери», оскільки цей процес є одним із етапів укріплення їхнього зв’язку.
Середньостатистичне нове гніздо білоголового орлана має діаметр приблизно 1,5 метра при глибині до 1,2 метра і важить кілька сотень кілограмів. На його будівництво витрачається від одного до трьох місяців. Практично завжди пара повертається з зимівлі до одного й того ж гнізда, додаючи нові матеріали та укріплюючи структуру споруди. Через цю особливість «побуту» гнізда орланів можуть виростати до неймовірних розмірів. В середньому, гніздо може служити притулком для сім’ї орланів близько 5 років, оскільки з часом високі дерева, які утримують величезну вагу гнізда на своїй верхівці, не витримують і ламаються під натиском вітру. Проте в одному з гнізд на території Середнього Заходу США пара орланів мешкала протягом цілих 34 років.
У 1963 році жителі Сент-Петерсберга, штат Каліфорнія, запросили комісію Книги рекордів Гіннеса виміряти величезне гніздо білоголового орлана. Згідно з даними реєстру, діаметр цієї споруди становив майже 3 метри при глибині понад 6 метрів. За оцінками експертів, вага гнізда становила 2,7 тонни. Орнітологи припустили, що такий розмір міг бути обумовлений тим, що нащадки перших власників гнізда продовжили його добудовувати і використовували для вирощування власних пташенят.
У категорії «найбільше пташине гніздо» варто також згадати творіння строкатих великоногів. Інкубаційний курган цієї австралійської птиці важко назвати гніздом, оскільки він являє собою величезний пагорб з трави, моху, листя, гілок і піску, який поступово виростає з ями глибиною близько 1 метра і шириною приблизно 3 метри. Практично 10 місяців на рік самець великоніг займається збором рослинного матеріалу, процес розкладання якого дозволяє створити природний інкубатор. Практично до самого етапу відкладання яєць самець агресивно охороняє своє гніздо, відганяючи навіть самицю, і підтримує оптимальну температуру, регулюючи співвідношення будівельного матеріалу. Найбільший курган великонога строкатого, також зареєстрований у Книзі рекордів Гіннеса, досягав 4,57 метра заввишки і 10,6 метра завширшки. Згідно з підрахунками комісії, загальний обсяг «будівельного матеріалу» в цьому гнізді становив близько 249 м³, а його вага, за оцінками експертів, сягала 300 тонн.
