Винахід колеса заведено вважати одним із найзначніших поворотних моментів в історії людства. Нова знахідка може кардинально змінити наші уявлення про долю цього предмету протягом тисячоліть, адже під час розкопок Нахаль-Ейн-Гев II археологи знайшли, ймовірно, найдавніші колеса, що передують всім попереднім артефактам на тисячі років.
Донедавна найстарішим зразком коліс називали артефакти, що були знайдені в Месопотамії – на території сучасного Іраку, датовані приблизно 4000 роком до нашої ери. Колесоподібні вироби використовували в гончарстві. Приблизно на 500 років пізніше під час Бронзової доби людство створило перші колісні транспортні засоби. Колекція перфорованих камінчиків з археологічних розкопок в Ізраїлі може являти собою свідоцтво абсолютно нової ключової віхи в історії розвитку обертових інструментів. Більш як сотню переважно вапняних камінчиків було знайдено в давньому селищі Нахаль-Ейн-Гев II, що було розташовано біля струмка Ейн-Гев та однойменного кібуцу приблизно за два кілометри від Тивердіадського озера на північному сході Ізраїлю. Безсумнівно рукотворні артефакти мали округлу форму та отвір всередині. Вік камінчиків вчені оцінюють приблизно у 12 000 років.
На думку дослідників, ці маленькі інструменти використовували як прясельця – перфоровані у середині тягарці, які насаджували на веретено, аби надати йому сталості та рівномірності обертання. Вчені з Єврейського університету у Єрусалимі підтвердили це припущення, створивши функціональну версію такого інструменту з репліками вапнякових камінчиків. Ба більше, їм вдалося відтворити сам процес прядіння льону з їхнім використанням. Археологи вважають, що ці прясельця з вапняку є найдавнішим прикладом використання принципу обертання з допомогою інструментів у формі колеса. Такий перфорований камінчик – це, ймовірно, перше колесо за формою та функцією – круглий предмет з отвором у центрі, завдяки якому він є розміщеним на осі. Воно з’явилося задовго до того, як колеса стали використовувати для транспортування, та проклало шлях для інших обертових інструментів від гончарних кругів до коліс для возів.
Не менш важливим аспектом дослідження стало те, як сучасні технології допомагають вченим максимально детально вивчати давні артефакти: доторкнутися до відбитків пальців доісторичного майстра, вивчити його виробничі процеси, що дозволяли йому реалізувати інноваційні на той час ідеї. У більшості людей старовинне колесо асоціюється з дерев’яними колесами ранніх возів Бронзової доби. Проте ця концепція зародилася набагато раніше, і чудово, що сьогодні ми маємо інструменти для безпечного дослідження унікальних доісторичних артефактів, на кшталт набору кам’яних пряселець з натуфійського поселення, що існувало 12 000 років тому.