За результатами дослідження тривалістю 11 років вчені виявили, що день на Урані триває довше, ніж вважалося раніше, хоч і всього на пів хвилини.

Протягом 11 років Hubble Space Telescope пильно спостерігав за танцем сьомою від Сонця великої планети Сонячної системи. Завдяки детальному аналізу зібраних за цей період даних дослідники встановили, що день на Урані триває 17 годин 14 хвилин та 52 секунди. Це на 28 секунд довше, ніж за більш ранніми розрахунками вчених, виконаних на основі дослідження планети зондом Voyager 2 під час прольоту у 1986 році.

Майже 40 років тому цей апарат NASA став першим рукотворним об’єктом, що наблизився до газового гіганта та провів його обстеження зблизька. Тоді на основі аналізу параметрів радіосигналів, що відбилися від полярного сяйва та магнітного поля Урана, астрономи розрахували, що його день триває приблизно 17 годин 14 хвилин та 24 секунди. Дослідники використали цей період обертання планети для визначення її системи координат. Але цей метод виявився недостатньо точним через невизначеність у вигляді «зайвих» 36 секунд, що додавалися із кожною добою. За декілька років цей чинник призвів до того, що стало неможливо визначати орієнтацію магнітної осі Урана.

Щоб отримати більш прийнятні оцінки періоду обертання планети, автори нового дослідження вирішили покластися на відстежування руху полярних сяйв на магнітних полюсах газового гіганта. Воно охопило шість наборів даних, зібраних телескопом Hubble у період від 2011 до 2022 року. Завдяки новій інформації астрономи максимально уточнили розташування магнітних полюсів планети, що дозволило їм розрахувати, скільки насправді триває день на Урані. За словами дослідників, похибка нового вимірювання становить не більше 0,04 секунди. На думку астронома Лорен Лемі, неперервність спостереження планети з допомогою космічного телескопа зіграла найважливішу роль у точності результатів. Без цього багажу інформації її команді не вдалося б зафіксувати періодичність сигналів настільки ж достеменно.

Астроном Тім Беддінг пояснив, що різниця у 28 секунд була цілком допустимою похибкою для розрахунків на основі даних Voyager 2. У глобальному контексті ця різниця може здаватися невідчутною, але насправді новий рівень точності робить цю інформацію дуже корисною. Менша похибка у розрахунках періоду обертання Урана дозволяє створити більш чітку систему його координат, що залишатиметься актуальною впродовж довгого часу. Це вкрай важливо для майбутніх місій із вивчення планети, адже від точності системи координат залежить успіх роботи орбітальних станцій та зондів.