Унікальний клімат однієї країни робить її єдиною на планеті зоною, вільною від комарів. Проте глобальне потепління може це змінити.

Щоденно мільйони людей по всьому світу потерпають від набридливих та потенційно небезпечних укусів комарів. Чи є країни, мешканцям яких не доводиться мати справу з цими шкідниками? Так: такою країною є Ісландія. Її сусіди – Норвегія, Шотландія та навіть Гренландія – є домом для багатьох різновидів комарових, проте Ісландія дивом залишається вільною від цих двокрилих комах із тягою до крові. Варто зазначити, що комарі також не живуть в Антарктиді, проте цей південний континент не є країною та не має постійної людської популяції, тому він виходить за межі нашої дискусії. Отже, чому так сталося, що з усіх населених куточків Землі комарів немає лише в Ісландії?

Дослідники мають декілька теорій, які могли б пояснити цей феномен. Насамперед, можливо, комарі просто ще не дісталися Ісландії. Цю острівну державу від сусідів та всього світу відділяють сотні кілометрів океану, який утворює природний бар’єр, що ускладнює комарину логістику. Втім, з цією гіпотезою не згоден професор лімнології Гіслі Мар Гісласон з Університету Ісландії. Він стверджує, що комарі чудово подорожують авіаційними сполученнями. Професор особисто спіймав комара в літаку під час рейсу Гренландія – Ісландія. Ба більше, деякі види комарових можуть вижити не лише всередині, але й ззовні літака, наприклад, в його шасі, годинами витримуючи мінусові температури. Тож якщо насправді комарів можуть прилетіти до Ісландії, чому їм досі не вдалося заснувати в країні сталих популяцій?

На думку Гісласона, дуже малоймовірно, що комахам не вистачає умов, сприятливих для їхнього життя для розмноження. Навіть поблизу ісландських аеропортів є безліч чудових ставків і боліт – ідеальних локацій для відкладання яєць комарами. Натомість вчений вважає, що найімовірнішим поясненням є суворий клімат країни. Життєвий цикл комарів складається з чотирьох стадій: яйце, личинка, лялечка та доросла особина. Дорослі комахи відкладають яйця у воду, де з них вилуплюються личинки. З них згодом розвиваються лялечки, з яких потім виходить дорослий комар. За словами біолога-інсектолога Роберта Джонса, для розвитку личинкам комарів потрібна незамерзла рідка вода. У надзвичайно холодних регіонах на кшталт канадської Арктики деякі види виживають, впадаючи в сплячку на стадії яйця, аби витримати місяці перебування в замерзлих водоймах. У тепліших регіонах, таких як Центральна Європа, комарі переживають зиму у вигляді яєць чи личинок в захищених водоймах, які не замерзають, або у вигляді дорослих особин, ховаючись в норах.

Морський субполярний клімат Ісландії створює особливі умови. Довгі зими та часті коливання температури з замерзанням та відтаванням водойм восени та навесні порушують розвиток комах, вбиваючи яйця та личинки раніше, ніж вони матимуть шанс перетворитися на дорослих особин, що значно ускладнює утворення сталих популяцій. Хоча геотермальні водойми Ісландії взимку не замерзають, їхня температура, навпаки, може бути занадто високою для яєць та личинок будь-яких видів комарів, адаптованих до існування у високих широтах. До того ж нормальному розвитку комах може заважати «багатий» хімічний склад водойм вулканічного походження.

Професор біології Іммо Хансен вважає, що Ісландія може втратити свій привілейований статус через кліматичні зміни. Тепліша весна та осінь призводять до довших періодів відлиги, яких може виявитися достатньо, аби комарам вдалося створити постійні популяції. На тлі глобальних змін клімату ми вже спостерігаємо, як тропічні види комарів розширюють свій ареал у північні регіони. Якщо комахи врешті зможуть оселитися в Ісландії, це не буде першим випадком зникнення зони, вільної від комарів. До 1826 року такий статус мали Гаваї – найізольованіший архіпелаг у світі. Європейські та американські кораблі ненавмисно завезли комах до Гаваїв, де завдяки сприятливому клімату комарі швидко поширилися. Згодом через глобальне потепління їхні популяції з’явилися навіть у високогірних лісах, які раніше були надто холодними для їхнього виживання.

Всупереч перспективі появи постійних комариних популяцій в Ісландії, дослідники зазначають, що ризик розмноження видів, які переносять такі захворювання, як денге та чікунгунья, є дуже низьким, адже цим комахам для виживання потрібен саме тропічний або субтропічний клімат. На жаль, згідно з дослідженнями, з такою небезпекою вже найближчим часом може стикнутися Південна Європа. Водночас Північна Європа залишатиметься значною мірою непридатною для розмноження роду Aedes, який є основним переносником збудників небезпечних хвороб, принаймні до 2080 років.