Взимку, коли сонячне світло падає на болота Державного парку першої висадки у Вірджинії під певним кутом, його відвідувачі можуть стати свідками дивовижного явища, яке перетворює затоплений ліс у декорації для райдужного світлового шоу.
Так звані райдужні болота Вірджинії – це ділянка Державного парку першої висадки, в якій переважно зростає дворядний болотяний кипарис, також відомий як таксодій. Це хвойне дерево росте на вологих піщаних і глиняних ґрунтах на берегах річок і болотах, що часто затоплюються. Завдяки м’якій волокнистій будові його ядрова деревина є стійкою до гниття, тому навіть постійне перебування у воді не заважає таксодію жити сотнями й навіть тисячами років. Ці кипарисові дерева є дуже поширеними на Атлантичному узбережжі та на півдні США. Так, в Державного парку першої висадки вже сотні років існує так звана тропа болотяних кипарисів, на території котрої в 1607 році вперше висадилися англійські поселенці. Найімовірніше, що під час їхньої висадки кипарисові болота виглядали похмуро і непривітно. Але час від часу пізньої осені або взимку стояча вода в парку починає грати всіма кольорами веселки.
Райдужний ефект є наслідком загнивання в стоячих водах болота листя кипариса – м’якої світло-зеленої хвої, що на зиму опадає разом з вкороченими пагонами. Хвоя таксодія містить природні олії, що виділяються з гниючої органічної матерії та відокремлюються від води, формуючи на її поверхні тонку плівку, схожу на плівку бензину на поверхні калюжі. Ця плівка також відбиває світло, і коли сонячні промені падають на болота під певним кутом, вони перетворюються на райдужні. Окрім природних олій, ефект веселки підсилюють бактерії, що розщеплюють залізо. Чим довше вода в болоті залишається стоячою, тим більш виразною стає райдуга на його поверхні. На жаль, навіть легкий вітерець чи підводна течія можуть зруйнувати крихку веселкову плівку. Найкраще вона зберігається у невеличких, відокремлених від загального болота водоймах.
Варто зазначити, що райдужні болота трапляються не лише в парку першої висадки, але майже всюди, де росте болотяний кипарис. Наприклад, у середині лютого в райдужний диско-шар перетворюється затоплений кипарисовий ліс поблизу міста Таллахассі, столиці штату Флорида.