Питання допитливої дитини завело вчених у справжню дослідницьку кролячу нору, виходом з якої стали нова інформація про явище, добре знайоме кожній людині, що хоч раз спостерігала, як подушечки її пальців вкриваються глибокими зморшками після довгого перебування у воді. Цей феномен відомий як «руки прачки», і біологам вдалося докопатися до самої глибини його природи.

У 2023 році професор біомедичних наук Гай Герман з Бінгемтонського університету опублікував статтю про дослідження його команди, присвячене механізму феномена «руки прачки», який змушує шкіру на пальцях рук та ніг вкриватися зморшками під тривалим впливом води. За словами Германа, коли шкіра контактує з водою більше декількох хвилин, потові протоки в ній відкриваються, дозволяючи воді потрапляти в тканини шкіри. Таке явище є відомим як мацерація. Цей надлишок вологи зменшує концентрацію солей, тож наша нервова система реагує на цю зміну звужуючи кровоносні судини.

Такий прояв активності автономної нервової системи, ймовірно, має еволюційну природу та не є банальним побічним ефектом. На думку дослідників, організм може сприймати тривалий контакт з водою як перебування під водою, тому він намагається адаптуватися до цього середовища, надаючи шкірі більш виражену текстуру, що покращує зчеплення, наприклад, для руху слизькою поверхнею або для хапання та втримування предметів. На жаль, ця думка про біологічну функцію явища «руки прачки» є лише припущенням, тож на цьому етапі вчені опинилися в глухому кутку. Втім, натхненням для подальшого дослідження феномену стало питання одного з читачів цієї статті – допитливої дитини, якій стало цікаво, чи зморшки, що з’являються на руках прачки, щоразу є різними або ідентичними.

Завдяки цьому питанню дослідники виявили, що візерунки на наповненій водою шкірі не є випадковими, але настільки ж унікальними для кожної людини, як і відбитки її пальців. Вчені дійшли висновку, що малюнок зморшок залежить від розташування судин, що і є основним рушієм візуального прояву цього явища. Судини всередині наших пальців практично не змінюють розташування: вони можуть незначно зміщатися, але залишаються порівняно статичними відносно інших судин. Це означає, що і зморшки, що утворюються на шкірі від тривалого контакту з водою, будуть повторювати їхній малюнок.

Аби довести правильність своїх припущень, вчені провели експеримент. Троє добровольців замочували руки у воді протягом 30 хвилин, щоб перетворити їх на «руки прачки» та сфотографувати результат. Потім вони повторювали цей процес за 24 та 48 годин. Аналіз фото подушечок їхніх пальців показав, що топографія зморшок була фактично ідентичною. Хоча три людини – це дуже мала вибірка, дослідники вважають, що доказів морфологічної однорідності явища навіть в такому пулі було достатньо для підтвердження гіпотези. Перевірити це може практично будь-хто, занурюючи руку до води та спостерігаючи за візерунком зморшок. Єдиним винятком є люди, що мають пошкодження або травми серединного нерва, що проходить від плеча до кисті. Це також довела команда професора Германа: серед його студентів знайшовся хлопець з пошкодженням серединного нерва на рівні пальців: навіть при тривалому контакті з водою на його шкірі зморшки не з’явилися.

Професор Герман зазначив, що це відкриття може принести користь в реальному світі. Так, цю інформацію можливо використовувати для ідентифікації учасників злочинних дій або в процесі розробки нових видів датчиків біометричної ідентифікації. До того ж воно чудово демонструє, яку важливу роль допитливість грає в галузі наукових досліджень.