Доктор Шеннон Чан, що базується у швейцарському Цюриху, провела операцію на шлунку свині, яка знаходилася на відстані 9300 кілометрів від неї в Гонконзі. Для реалізації першого в історії in vivo телекерованого хірургічного втручання на рекордній відстані вчені використали інноваційну роботизовану магнітну ендоскопічну систему, управління якою здійснюється з допомогою звичайного ігрового контролера.

Сьогодні немало хірургічних процедур можливо проводити віддалено – у тому сенсі, що лікар знаходиться не безпосередньо поряд із пацієнтом, але в тій же операційній кімнаті на певній відстані від нього, керуючи процесом завдяки роботизованим хірургічним системам. Сучасні технології дозволяють передавати дані – як зйомку процесу операції, так і рухи хірурга – з мінімальною затримкою на великі дистанції. Звідси виникає питання: чи обов’язково хірургу знаходитися в одній кімнаті з пацієнтом, аби провести операцію? Чи можливо виконати повноцінне хірургічне втручання, коли основні сторони цього процесу розділяють не метри, а кілометри?

Команда дослідників із Китайського університету Гонконга та Федеральною вищої технічної школи Цюриха вивела поняття телекерованого хірургічного втручання на кардинально новий рівень. Зазвичай роботизований агент передає на операційне поле команди з контрольної консолі, якою керує лікар, що знаходиться безпосередньо в операційній. У випадку спільного швейцарсько-китайського експерименту оператор консолі – доктор Шеннон Чан – знаходилася в протилежному куточку Землі. З відстані понад 9000 км вона контролювала систему Navion з допомогою контролера PlayStation 3 Move Navigation Controller. Система магнітної ендоскопії Navion є частиною багатоступеневого роботизованого медичного центру, створеного в Китайському університеті Гонконга за ініціативою місцевого уряду InnoHK initiative. Це єдина у своєму роді платформа, призначена для дослідження, розвитку та доклінічного тестування нових хірургічних роботизованих систем та медичних пристроїв.

 У рамках дослідження оператор у Цюриху керувала магнітним ендоскопом у Гонконзі. Магнітний ендоскоп відрізняється від звичайного наявністю серії магнітів по всій довжині фіброскопа. Завдяки їм пристроєм можна керувати, контролюючи зміни в магнітному полі ззовні пацієнта. Окрім рекордної відстані процедури, головним викликом хірурга було виконання маневру повної ретрофлексії – тобто повного U-подібного повороту всередині шлунку тварини – для взяття біопсії його тканини. У якості модельного організму для операції виступила жива свиня, яка під час процедури перебувала під седацією. Попри величезну відстань між пацієнтом та оператором, спеціалістам вдалося досягти мінімальної затримки не більше 300 мілісекунд, що дозволяло лікарю в режимі реального часу виконувати маневри, отримувати фідбек та належним чином реагувати на перебіг процедури. До того ж розмір зразка тканин, взятий під час біопсії, виявився більш ніж достатнім для проведення вичерпного аналізу.

Китайські та швейцарські вчені вважають проведену операцію дуже успішною. Результати цього дослідження дають змогу припустити, що в близькому майбутньому можна очікувати початку тестувань телекерованих операцій на людях. Роботизовані системи на кшталт Navion надають хірургам неймовірний бонус у вигляді максимально твердої та обережної руки з легкими та відточеними рухами, найбільш відчутний при роботі з найделікатнішими органами – очима, серцем тощо. Кінцева мета розвитку подібних систем із телекеруванням полягає в підвищенні шансів пацієнтів, що перебувають у віддалених районах, де місцеві лікарі не можуть надати їм відповідної допомоги й виконати складну ендоскопічну процедуру або операцію. Це також стосується астронавтів, які можуть потребувати хірургічних втручань під час довгих космічних місій. Технологія телекерованої ендоскопії має неабиякий потенціал у різних галузях медицини: від хірургії ШКТ та нервово-судинної системи до фетальної хірургії.