Деякі люди просто не отримують задоволення від прослуховування музики. Вони не мають жодних проблем зі слухом та можуть насолоджуватися багатьма іншими речами, але з якоїсь дивної причини їм абсолютно не подобається музика. Дослідники стверджують, що ця риса, відома як специфічна музична ангедонія, вказує на нетиповий розрив зв’язку між слуховою мережею та системою винагороди мозку.

Більшість досліджень системи винагороди людського мозку проводяться із припущенням про глобальну чутливість, тобто очікуванням, що здатність людини відчувати задоволення застосовується до всіх типів приємних стимулів. Але близько десяти років тому команда вчених поставила під сумнів це уявлення, виявивши стан під назвою «специфічна музична ангедонія», який спостерігається в людей, які не вважають прослуховування музики приємним процесом, але без проблем насолоджуються іншими стимулюючими чинниками. Тепер ті самі дослідники з Університету Барселони описали основний механізм цього феномену.

За словами співавтора дослідження Хосепа Марко-Паллареса, музична ангедонія може бути спричинена низкою порушень зв’язку між слуховою мережею мозку та його системою винагороди, а не якоюсь конкретною дисфункцією. Цей дисконект заважає музиці запускати активність системи винагороди для отримання задоволення. Вчені вважають, що аналогічний механізм може лежати в основі індивідуальних «відхилень» у реакціях на інші стимули. Отже, ймовірно, вивчення нервових ланцюгів індивідуальних відмінностей чи навіть розладів, пов’язаних із дією системи винагороди мозку, як-от різноманітні залежності або розлади харчової поведінки. Також певними розривами зв’язку між ділянками мозку, що відповідають за систему винагород та переробку їжі, можна було б пояснити відразу до їжі або прояви специфічної харчової ангедонії.

Щоб виявити людей зі специфічною музичною ангедонією, дослідники розробили анкету Barcelona Music Reward Questionnaire (BMRQ). Вона дозволила вченим оцінити п’ять різних аспектів, які випливають з взаємодії з музикою: виникнення емоцій, регулювання настрою, розвиток соціальних зв’язків, прагнення до руху та/або танцю та мотивація пошуку нових відчуттів через пізнавання, колекціонування та переживання музики. Якщо у людини присутня музична ангедонія, вона отримає низькі бали за всіма критеріями. Їй буде складно обрати улюблених виконавців, їй не буде знайомо відчуття схвилювання до мурашок по шкірі або сліз від прослуховування музики. Водночас зазвичай вона цілком природно реагує на інші абстрактні або матеріальні стимули.

Сканування мозку таких людей підтверджує гіпотезу про розрив зв’язку між зонами мозку. У звичайного слухача нейровізуалізація демонструє посилену активність у прилеглому ядрі – групи нейронів у вентральній частині смугастого тіла, що є важливою частиною мезолімбічного шляху, залученого у роботі системи винагород, формуванні задоволення, сміху, залежності, агресії, страху та ефекту плацебо. У людей з музичною ангедонією МРТ показав знижену реакцію на музику, але не на інші чинники впливу. Залишається відкритим питання, чому саме у людей розвивається музична ангедонія. На думку дослідників, у формуванні цього стану можуть грати роль як генетичні чинники, так і вплив довкілля. Вчені також зазначили, що іноді деякі травми мозку можуть призводити до загальної або селективної втрати здатності отримувати задоволення.

Джерело зображень: Understanding individual differences to specific rewards through music / Ernest Mas-Herrero at al.