Команда китайських студентів згадала про давнє минуле, поєднавши старовинні кулінарні техніки часів династії Хань з сучасними, аби відтворити 2000-річний рецепт рису з бамбукового манускрипту.
11 студентів з Китайського сільськогосподарського університету та Хунаньського університету вивели своє дослідження стародавнього бамбукового манускрипту «Ши Фан» на новий рівень. Цей документ було виявлено у гробниці У Яна – військового генерала та політика з повіту Хунань. Група студентів, що вивчають різні дисципліни – історію, філософію, музеологію, дизайн та харчові технології – взялися власноруч перекласти та розшифрувати манускрипт. Це виявилося непростим завданням, адже багато бамбукових пластинок було пошкоджено та фрагментовано. До того ж на тлі еволюції мови значення деяких знаків змінилося, що ускладнювало сприйняття тексту. Втім, юні дослідники намагалися максимально ефективно заповнити прогалини з допомогою інших документів та викладачів. Вивчаючи стародавній рукопис, вони знайшли рецепт рису та вирішили спробувати відтворити страву, що досі є основним продуктом харчування Китаю.
З якихось причин У Ян, який вважається автором манускрипту, не включив до рецепта декілька вельми важливих деталей, як то час приготування рису. Ця деталь змусила студентів поглибити своє історичне дослідження. За останні 2000 років навіть в межах Китаю кулінарні методи пройшли дуже великий шлях та змінилися. До того ж з часів Яна змінилися й найпоширеніші сорти рису. Тому студентам довелося імпровізувати, компенсуючи ці відмінності комбінацією старовинних та сучасних кухонних атрибутів.
Професор Ши Цзин з Академії Юелу, котрий керував студентським проєктом, визнав, що в теперішніх умовах було неможливо досягти абсолютної аутентичності рецепта, але студенти намагалися взяти максимум зі старовинних технік у поєднанні з сучасним обладнанням. Так, учасникам дослідження довелося відмовитися від старовинного яна – спеціалізованого посуду для варіння рису на пару, адже сьогодні це дуже рідкісні артефакти, котрі не можна використовувати на практиці. Тому було вирішено поекспериментувати з різноманітними варіантами сучасних традиційних пароварок з бамбуку та глини, аби якомога точніше відтворити старовинний процес приготування.
Наступним викликом став вибір сорту рису, адже саме характеристики зерна були вирішальним чинником для приготування максимально аутентичної страви. Оскільки сьогодні в усьому світі вирощують приблизно 40 000 різновидів рису, студенти вирішили звернутися по допомогу до професійного шефа Хе Цзюйсяня, аби обрати сорт, що був якомога більше схожим на зерно ханьського Хунаня. На думку експерта, таким є неклейкий рис. Цзюйсянь також провів зі студентами низку експериментів, аби удосконалити процес приготування та досягти бажаного результату. Згідно з рецептом з манускрипту, вони вимочили рис протягом 30 хвилин, злили воду та пропарили його приблизно 20 хвилин. Потім рис було потрібно просушити на повітрі, перш ніж додати води та готувати на парі ще 15 хвилин.
Готовий рис студенти описали як «розсипчастий, але еластичний». Дослідники також відзначили його приємний смак та низький вміст цукру, що, зокрема, чудово вписується в сучасне розуміння здорового харчування. На думку Хе, така страва заслуговує на місце в сучасних ресторанах. Відсвяткувавши свій успіх та його ймовірний вплив на китайську кухню сьогодення, студенти вирішили не зупинятися на тому та продовжити досліджувати інші кулінарні рекомендації та секрети з манускрипту «Ши Фан».