Спостережливі споглядачі могли помітити, що так званий рожевий повний місяць не тільки виглядає меншим за інші, але й насправді є скоріш біло-золотистим, ніж рожевим. Що являє собою це явище, та звідки походять його назви?

У ніч на неділю 13 квітня жителі Північної та Південної півкулі могли спостерігати схід незвичайного повного місяця. В народі квітневий повний місяць заведено називати рожевим, але виявляється, що це зовсім не пов’язано з кольором самого супутника. Як і завжди, колір поверхні місяця залишається біло-золотистим, оскільки саме так виглядає сонячне світло, що відбивається від супутника. «Рожевий» епітет є лише асоціативним, оскільки час цього феномену збігається з весняним періодом із квітом дерев. Варто зазначити, що, найімовірніше, найсильніше ця назва пов’язана із флоксом шилоподібним – трав’янистою рослиною із дуже запашними квітами з рожевими або ліловими пелюстками, що вкривають землю щільним килимом. Цей повний місяць має велике значення в різних культурах та релігіях. Так, в християнстві його також називають Великоднім, адже за його виникненням обчислюють дату святкування Воскресіння Христова. Водночас для багатьох індіанських народів це явище неодмінно було пов’язане з відродженням природи після зими.

Квітневий повний місяць також є мікромісяцем. Цей термін описує розташування супутника поблизу найвіддаленішої від Землі точки його орбіти. Орбіта місяця не є ідеальною та має вигляд еліпса, унаслідок чого супутник періодично наближається до нашої планети, прибуваючи в перигей, або віддаляється від неї в апогей. Протягом 2025 року на перебування супутника в апогеї припаде три повних місяці, але під час рожевого повного місяця ми мали змогу спостерігати найменший у році мікромісяць, під час котрого космічне тіло виглядало на 6% меншим, ніж під час звичайного повного місяця, та на 14% менше, ніж під час максимального супермісяця. Поверхня супутника також виглядала на 30% тьмянішою. Такі зміни можуть залишитися непоміченими для людського ока, але їх значно легше побачити на фото.

За словами планетолога Ноа Петри, найбільшою радістю спостреження за земним супутником є той факт, що кожного місяця він виглядає трохи інакше. Тож завжди можна кинути собі виклик та спробувати ідентифікувати відмінності. Цього року ви матимете ще 8 можливостей перевірити свою спостережливість:

• • • 12 травня – квітковий місяць,
    • 11 червня – полуничний,
    • 10 липня – оленячий або грозовий,
    • 9 серпня – осетровий,
    • 7 вересня – врожайний або кукурудзяний,
    • 6 жовтня – жнивний,
    • 5 листопада – бобровий або сніговий,
    • 4 грудня – холодний або місяць довгої ночі.