Зразкову чистоту зазвичай не вважають недоліком – особливо, коли йдеться про місця проживання людей під час довгих подорожей. Втім, дослідники дійшли висновку, що це не стосується МКС, надлишкова стерильність котрої може негативно впливати на стан здоров’я астронавтів, та запропонували штучно «забруднити» космічний апарат.

Нещодавнє дослідження показало, що на Міжнародна космічна станція майже немає мікроорганізмів середовища, що зазвичай присутні у ґрунті, воді та повітрі та вважаються корисними для людської імунної системи. Брак мікробіологічного різноманіття на станції може бути одним з чинників, який пояснив би, чому астронавти так часто стикаються з проблемами зі здоров’ям, пов’язаними з роботою імунітету: висипами, герпесом, лишаєм, грибковими, респіраторними та нереспіраторними інфекціями тощо. За словами співавтора дослідження Родольфо Салідо з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго, в майбутньому умисне розміщення мікробів на космічних станціях може сприяти зміцненню здоров’я астронавтів без шкоди для їхньої гігієни. На його думку, під час створення штучних середовищ, як то космічні станції або інопланетні бази, краще покладатися не на стерилізацію простору, а на імітування природного впливу земної мікробіоти.

Дослідники залучили до свого експерименту астронавтів, які взяли мазки з 803 різних поверхонь в межах МКС. На Землі вчені проаналізували зразки, аби ідентифікувати види мікроорганізмів та інші речовини, що могли в них міститися. Загалом результати виявилися дуже скромними, адже джерелом мікробів на станції є переважно людська шкіра. У зонах для приготування та споживання їжі було ідентифіковано більше мікроорганізмів, пов’язаних із продуктами харчування, а в космічному туалеті переважали види, асоційовані з біологічними рідинами людей. Втім, порівняно з земними зразками, поверхні Міжнародної космічної станції виявилися дуже бідними на вільні мікроорганізми середовища, які часто живуть в воді та ґрунті.

Професор мікробіології Роб Найт пояснив, що є дуже велика різниця між здоровою експозицією до мікробів, наприклад, під час роботи в саду, та «тушкуванням» у власному бруді, яке відбувається в сильно ізольованих просторах, що не мають джерел здорових мікроорганізмів. Хімічно-біологічний склад зразків з МКС виявився доволі близьким до промислових та ізольованих середовищ на кшталт лікарень, лабораторій та чистих кімнат, які використовуються у мікроелектроніці, приладобудуванні, медицині та медичній промисловості, фармакології, лабораторіях, виробленні оптики, харчовій промисловості, біотехнологіях, авіаційній та космічній промисловості. Такі умови не є сприятливими до тривалого перебування. Якщо людство прагне підтримувати здорове життя за межами Землі, мало закинути до космосу гілку дерева або мішечок з ґрунтом. Необхідно замислитися про розвиток штучних екосистем, які будуть стійкими та корисними для астронавтів завдяки різноманіттю мікроорганізмів компаньйонів. Однак водночас варто подбати про заходи безпеки, які допоможуть запобігти «забрудненню» космічних середових земними мікробами.